| розколиса́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розколиса́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розколиші́мо, розколиса́ймо, розколиші́м | |
| 2 особа | розколиши́, розколиса́й | розколиші́ть, розколиса́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розколишу́, розколиса́ю | розколи́шемо, розколи́шем, розколиса́ємо, розколиса́єм |
| 2 особа | розколи́шеш, розколиса́єш | розколи́шете, розколиса́єте |
| 3 особа | розколи́ше, розколиса́є | розколи́шуть, розколиса́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розколиса́в | розколиса́ли |
| жін.р. | розколиса́ла | |
| сер.р. | розколиса́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розколи́саний | ||
| Безособова форма | ||
| розколи́сано | ||
| Дієприслівник | ||
| розколиса́вши | ||