| розкро́ювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розкро́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкро́юймо | |
| 2 особа | розкро́юй | розкро́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкро́юватиму | розкро́юватимемо, розкро́юватимем |
| 2 особа | розкро́юватимеш | розкро́юватимете |
| 3 особа | розкро́юватиме | розкро́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкро́юю | розкро́юємо, розкро́юєм |
| 2 особа | розкро́юєш | розкро́юєте |
| 3 особа | розкро́ює | розкро́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розкро́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розкро́ював | розкро́ювали |
| жін. р. | розкро́ювала | |
| сер. р. | розкро́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розкро́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| розкро́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| розкро́ювавши | ||