| розку́рвитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розку́рвитися, розку́рвитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розку́рвімося, розку́рвімось, розку́рвімся | |
| 2 особа | розку́рвися, розку́рвись | розку́рвіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́рвлюся, розку́рвлюсь | розку́рвимося, розку́рвимось, розку́рвимся |
| 2 особа | розку́рвишся | розку́рвитеся, розку́рвитесь |
| 3 особа | розку́рвиться | розку́рвляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розку́рвився, розку́рвивсь | розку́рвилися, розку́рвились |
| жін.р. | розку́рвилася, розку́рвилась | |
| сер.р. | розку́рвилося, розку́рвилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́рвившись | ||