| розку́шувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розку́шувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розку́шуймо | |
| 2 особа | розку́шуй | розку́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́шуватиму | розку́шуватимемо, розку́шуватимем |
| 2 особа | розку́шуватимеш | розку́шуватимете |
| 3 особа | розку́шуватиме | розку́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́шую | розку́шуємо, розку́шуєм |
| 2 особа | розку́шуєш | розку́шуєте |
| 3 особа | розку́шує | розку́шують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́шуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розку́шував | розку́шували |
| жін. р. | розку́шувала | |
| сер. р. | розку́шувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розку́шуваний | ||
| Безособова форма | ||
| розку́шувано | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́шувавши | ||