| романтизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | романтизува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | романтизу́ймо | |
| 2 особа | романтизу́й | романтизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | романтизува́тиму | романтизува́тимемо, романтизува́тимем |
| 2 особа | романтизува́тимеш | романтизува́тимете |
| 3 особа | романтизува́тиме | романтизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | романтизу́ю | романтизу́ємо, романтизу́єм |
| 2 особа | романтизу́єш | романтизу́єте |
| 3 особа | романтизу́є | романтизу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| романтизу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | романтизува́в | романтизува́ли |
| жін. р. | романтизува́ла | |
| сер. р. | романтизува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| романтизо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| романтизо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| романтизува́вши | ||