| святи́лище – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | святи́лище | святи́лища |
| родовий | святи́лища | святи́лищ |
| давальний | святи́лищу | святи́лищам |
| знахідний | святи́лище | святи́лища |
| орудний | святи́лищем | святи́лищами |
| місцевий | на/у святи́лищі, святи́лищу | на/у святи́лищах |
| кличний | святи́лище* | святи́лища* |