| субстантиво́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | субстантиво́ваний | субстантиво́вана | субстантиво́ване | субстантиво́вані |
| родовий | субстантиво́ваного | субстантиво́ваної | субстантиво́ваного | субстантиво́ваних |
| давальний | субстантиво́ваному | субстантиво́ваній | субстантиво́ваному | субстантиво́ваним |
| знахідний | субстантиво́ваний | субстантиво́вану | субстантиво́ване | субстантиво́вані |
| орудний | субстантиво́ваним | субстантиво́ваною | субстантиво́ваним | субстантиво́ваними |
| місцевий | на/у субстантиво́ваному, субстантиво́ванім | на/у субстантиво́ваній | на/у субстантиво́ваному, субстантиво́ванім | на/у субстантиво́ваних |