| супере́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | супере́чний | супере́чна | супере́чне | супере́чні |
| родовий | супере́чного | супере́чної | супере́чного | супере́чних |
| давальний | супере́чному | супере́чній | супере́чному | супере́чним |
| знахідний | супере́чний, супере́чного | супере́чну | супере́чне | супере́чні, супере́чних |
| орудний | супере́чним | супере́чною | супере́чним | супере́чними |
| місцевий | на/у супере́чному, супере́чнім | на/у супере́чній | на/у супере́чному, супере́чнім | на/у супере́чних |