сяга́ючий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сяга́ючий | сяга́юча | сяга́юче | сяга́ючі |
родовий | сяга́ючого | сяга́ючої | сяга́ючого | сяга́ючих |
давальний | сяга́ючому | сяга́ючій | сяга́ючому | сяга́ючим |
знахідний | сяга́ючий, сяга́ючого | сяга́ючу | сяга́юче | сяга́ючі, сяга́ючих |
орудний | сяга́ючим | сяга́ючою | сяга́ючим | сяга́ючими |
місцевий | на/у сяга́ючому, сяга́ючім | на/у сяга́ючій | на/у сяга́ючому, сяга́ючім | на/у сяга́ючих |