| | | | |
| триклітьови́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | триклітьови́й | триклітьова́ | триклітьове́ | триклітьові́ |
| родовий | триклітьово́го | триклітьово́ї | триклітьово́го | триклітьови́х |
| давальний | триклітьово́му | триклітьові́й | триклітьово́му | триклітьови́м |
| знахідний | триклітьови́й, триклітьово́го | триклітьову́ | триклітьове́ | триклітьові́, триклітьови́х |
| орудний | триклітьови́м | триклітьово́ю | триклітьови́м | триклітьови́ми |
| місцевий | на/у триклітьово́му, триклітьові́м | на/у триклітьові́й | на/у триклітьово́му, триклітьові́м | на/у триклітьови́х |
