турбо́тливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | турбо́тливий | турбо́тлива | турбо́тливе | турбо́тливі |
родовий | турбо́тливого | турбо́тливої | турбо́тливого | турбо́тливих |
давальний | турбо́тливому | турбо́тливій | турбо́тливому | турбо́тливим |
знахідний | турбо́тливий, турбо́тливого | турбо́тливу | турбо́тливе | турбо́тливі, турбо́тливих |
орудний | турбо́тливим | турбо́тливою | турбо́тливим | турбо́тливими |
місцевий | на/у турбо́тливому, турбо́тливім | на/у турбо́тливій | на/у турбо́тливому, турбо́тливім | на/у турбо́тливих |