| убі́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | убі́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убі́люймо | |
| 2 особа | убі́люй | убі́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убі́люватиму | убі́люватимемо, убі́люватимем |
| 2 особа | убі́люватимеш | убі́люватимете |
| 3 особа | убі́люватиме | убі́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убі́люю | убі́люємо, убі́люєм |
| 2 особа | убі́люєш | убі́люєте |
| 3 особа | убі́лює | убі́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| убі́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | убі́лював | убі́лювали |
| жін. р. | убі́лювала | |
| сер. р. | убі́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| убі́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| убі́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| убі́лювавши | ||