| | |
| уво́дитися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бути введеним) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уво́дитися, уво́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уво́дьмося, уво́дьмось |
| 2 особа | уво́дься | уво́дьтеся, уво́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уво́дитимуся, уво́дитимусь | уво́дитимемося, уво́дитимемось, уво́дитимемся |
| 2 особа | уво́дитимешся | уво́дитиметеся, уво́дитиметесь |
| 3 особа | уво́дитиметься | уво́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уво́джуся, уво́джусь | уво́димося, уво́димось, уво́димся |
| 2 особа | уво́дишся | уво́дитеся, уво́дитесь |
| 3 особа | уво́диться | уво́дяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уво́дячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уво́дився, уво́дивсь | уво́дилися, уво́дились |
| жін. р. | уво́дилася, уво́дилась |
| сер. р. | уво́дилося, уво́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уво́дившись |
