| уна́джуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уна́джуватися, уна́джуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уна́джуймося, уна́джуймось | |
| 2 особа | уна́джуйся, уна́джуйсь | уна́джуйтеся, уна́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уна́джуватимуся, уна́джуватимусь | уна́джуватимемося, уна́джуватимемось, уна́джуватимемся |
| 2 особа | уна́джуватимешся | уна́джуватиметеся, уна́джуватиметесь |
| 3 особа | уна́джуватиметься | уна́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уна́джуюся, уна́джуюсь | уна́джуємося, уна́джуємось, уна́джуємся |
| 2 особа | уна́джуєшся | уна́джуєтеся, уна́джуєтесь |
| 3 особа | уна́джується | уна́джуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уна́джуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уна́джувався, уна́джувавсь | уна́джувалися, уна́джувались |
| жін. р. | уна́джувалася, уна́джувалась | |
| сер. р. | уна́джувалося, уна́джувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уна́джувавшись | ||