| уража́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (ранити, убивати; порушувати життєдіяльність – про хвороби) | ||
| Інфінітив | уража́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уража́ймо | |
| 2 особа | уража́й | уража́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уража́тиму | уража́тимемо, уража́тимем |
| 2 особа | уража́тимеш | уража́тимете |
| 3 особа | уража́тиме | уража́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уража́ю | уража́ємо, уража́єм |
| 2 особа | уража́єш | уража́єте |
| 3 особа | уража́є | уража́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уража́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уража́в | уража́ли |
| жін. р. | уража́ла | |
| сер. р. | уража́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уража́вши | ||