Хі́врин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Хі́врин | Хі́врина | Хі́врине | Хі́врині |
родовий | Хі́вриного | Хі́вриної | Хі́вриного | Хі́вриних |
давальний | Хі́вриному | Хі́вриній | Хі́вриному | Хі́вриним |
знахідний | Хі́врин, Хі́вриного | Хі́врину | Хі́врине | Хі́врині, Хі́вриних |
орудний | Хі́вриним | Хі́вриною | Хі́вриним | Хі́вриними |
місцевий | на/у Хі́вриному, Хі́вринім | на/у Хі́вриній | на/у Хі́вриному, Хі́вринім | на/у Хі́вриних |