чолові́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чолові́чий | чолові́ча | чолові́че | чолові́чі |
родовий | чолові́чого | чолові́чої | чолові́чого | чолові́чих |
давальний | чолові́чому | чолові́чій | чолові́чому | чолові́чим |
знахідний | чолові́чий, чолові́чого | чолові́чу | чолові́че | чолові́чі, чолові́чих |
орудний | чолові́чим | чолові́чою | чолові́чим | чолові́чими |
місцевий | на/у чолові́чому, чолові́чім | на/у чолові́чій | на/у чолові́чому, чолові́чім | на/у чолові́чих |