| розкува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкува́тися, розкува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розку́ймося, розку́ймось | |
| 2 особа | розку́йся, розку́йсь | розку́йтеся, розку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкую́ся, розкую́сь | розкуємо́ся, розкуємо́сь, розкує́мся |
| 2 особа | розкує́шся | розкуєте́ся, розкуєте́сь |
| 3 особа | розкує́ться | розкую́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкува́вся, розкува́всь | розкува́лися, розкува́лись |
| жін.р. | розкува́лася, розкува́лась | |
| сер.р. | розкува́лося, розкува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкува́вшись | ||