| розку́чматися – дієслово доконаного виду | ||
| (розкуйовдитися) | ||
| Інфінітив | розку́чматися, розку́чматись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розку́чмаймося, розку́чмаймось | |
| 2 особа | розку́чмайся, розку́чмайсь | розку́чмайтеся, розку́чмайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́чмаюся, розку́чмаюсь | розку́чмаємося, розку́чмаємось, розку́чмаємся |
| 2 особа | розку́чмаєшся | розку́чмаєтеся, розку́чмаєтесь |
| 3 особа | розку́чмається | розку́чмаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розку́чмався, розку́чмавсь | розку́чмалися, розку́чмались |
| жін.р. | розку́чмалася, розку́чмалась | |
| сер.р. | розку́чмалося, розку́чмалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́чмавшись | ||