розрі́знювати1 – дієслово недоконаного виду | ||
(відокремлювати, відділяти) | ||
Інфінітив | розрі́знювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розрі́знюймо | |
2 особа | розрі́знюй | розрі́знюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розрі́знюватиму | розрі́знюватимемо, розрі́знюватимем |
2 особа | розрі́знюватимеш | розрі́знюватимете |
3 особа | розрі́знюватиме | розрі́знюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розрі́знюю | розрі́знюємо, розрі́знюєм |
2 особа | розрі́знюєш | розрі́знюєте |
3 особа | розрі́знює | розрі́знюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розрі́знюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розрі́знював | розрі́знювали |
жін. р. | розрі́знювала | |
сер. р. | розрі́знювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розрі́знюваний | ||
Безособова форма | ||
розрі́знювано | ||
Дієприслівник | ||
розрі́знювавши |