| ся́ючий1 – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ся́ючий | ся́юча | ся́юче | ся́ючі |
| родовий | ся́ючого | ся́ючої | ся́ючого | ся́ючих |
| давальний | ся́ючому | ся́ючій | ся́ючому | ся́ючим |
| знахідний | ся́ючий, ся́ючого | ся́ючу | ся́юче | ся́ючі, ся́ючих |
| орудний | ся́ючим | ся́ючою | ся́ючим | ся́ючими |
| місцевий | на/у ся́ючому, ся́ючім | на/у ся́ючій | на/у ся́ючому, ся́ючім | на/у ся́ючих |