горо́хуватий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | горо́хуватий | горо́хувата | горо́хувате | горо́хуваті |
родовий | горо́хуватого | горо́хуватої | горо́хуватого | горо́хуватих |
давальний | горо́хуватому | горо́хуватій | горо́хуватому | горо́хуватим |
знахідний | горо́хуватий | горо́хувату | горо́хувате | горо́хуваті |
орудний | горо́хуватим | горо́хуватою | горо́хуватим | горо́хуватими |
місцевий | на/у горо́хуватому, горо́хуватім | на/у горо́хуватій | на/у горо́хуватому, горо́хуватім | на/у горо́хуватих |