Результати пошуку слова: Єсть

 Єсть – виконувати! … –  Єсть! … –  Єсть, товаришу генерал! … –  Єсть звести все докупи! … –  Єсть, товаришу генерал! … –  Що – єсть? … –  Єсть – не підводити начальство під монастир. … –  Єсть, товаришу генерал! … –  Єсть! … –  Єсть! … –  Єсть! … –  Єсть!

– невмістим єсть в чертог ваш. … – Хворостина сія, хоча єсть і хворостина, но оная не суть уже хворостина, понеже убо суть на ній вмістилище душ козацьких прехваброї сотні Конотопської, за ненахожденієм писательного существа і трепетанієм десниці і купно шуйці. … – Благо єсть, –

Понiмаєш ти, що коли б отак узяв усє етi государства, коториє єсть у свiтi, то й то не буде одна Росєя. … Треба увiйти, перехреститися до iкони i сказати: “Здраствуйтє!” Коли ж вiдходити, треба прочитати або проспiвати “Достойно єсть”, поклонитись господину учителю i сказати: “До свiданiя!” –

— Наука доводить, що життя на Марсі існує, але чи єсть там люди і які вони, поки що невідомо. … Хто-небудь у темному коридорі говорив «єсть» і проходив до дверей. … — Єсть! … Відкашлявся та як крикну: «Прямою наводкою по ворожій крєпості з усіх, що єсть, орудій, плії» Матінко моя ріднесенька, що тут сотворилося!

в обличчі вже щось таке єсть. … У мене всякії, різні єсть краплі: і на зуби, і на голова, і на рука, і на нога — всякії краплі єсть, тілько хорош фрау деньга буде не жалкувать! … Від різної хороби різні, всякі краплі єсть. … — Єсть, єсть! … Господи, у мене хоч чужі добрі люди єсть, а в неї нікого, правдива сирота!

Жахається думкою Мирон Данилович: «Ну, ящір і єсть! … тільки любов; сам Христос єсть любов божественна. … Єсть наказ від Леніна з ворогами розправляться, щоб духу нашого боялись». … І мало не скрикнув він: «Так кров єсть правда!» Оглянувши самогубця, свідки переконалися: таки мертвий.

– Єсть! … – Єсть, Дмитре Борисовичу! … Єсть рисунок! … Єсть, єсть рисунок! … Єсть рисунок! … Єсть! … – Єсть кинути жарти, – … – Єсть!

–  Єсть, товаришу командир.  … –  Єсть приготуватися спливати! … –  Єсть відпочивати!  …  Єсть знову йти в розвідку, – … –  Єсть нагодувати!  … –  Єсть, – … –  Єсть, товаришу капітан, – … –  Єсть на березі! 

Єсть у мене що іспити і сходити. … Десь ти сам боїшся І нас, козаків, страмишся: Єсть сяя галера не блудить, Ні світом нудить, Ні много козацького люду має, Ні за великою здобиччю ганяє; Се, може, є давній, бідний невольник із неволі утікає…” … — Єсть у мене війська много, —

А чи єсть у тебе рушники? … В тебе нема батька, в тебе кат єсть, а не батько! … Я вiн i єсть, бо кажу правду. … Чи єсть музики? … (Обший легкий шопот й смех.) Стеха Послухаю, послухаю, чи єсть же така страховина, щоб я злякалась. … Чи єсть у кого вiрьовки, пояс або налигач,-що-небудь, скрутить йому руки й ноги?