ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment Хоча Максим наполовину не розумів, а наполовину не вірив словам і доброті боярина, то все ж таки ослаблення його, голод і втома надто голосно домагалися для його тіла покріплення, щоб він міг відкинути боярську гостинність.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment величезна робота, звичайно, і все ж таки рано чи пізно комп’ютер буде готовий. … Виправляти вчорашні помилки гірко, бо за тим – завжди великі втрати, І все ж таки робити це необхідно. … Справді… Як же глибоко в нас сидить страх впасти в оману та видатися смішним… І все ж таки що це може бути?
ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів Posted on by / 0 Comment Історія різдва тут, під Довгим Дахом, була зовсім іншою, ніж у дерев’яному будиночку в Рейстауні, але все ж таки вона вабила, як рідна мелодія, що хоч трохи втішала серце хлопчика. … Козуля і Косоокий Лис радили все ж таки почекати.
РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту Posted on by / 0 Comment Не зайвими будуть, можливо, лишень оці слова: тут, під батьківським поглядом Всесвіту, людське думання мусить бути таким же цнотливо-чистим, як сам цей простір і полум’яні вкраплення у його невидимій плоті.
Сонце заходить – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Признаюся тобі, сину, з соромом, що і я такий був,— і мені жаль було все ставити на одну карту.
ЛЕМ Станіслав – Фіаско Posted on by / 0 Comment НАПАД Математично надзвичайно малоймовірне має ту особливість, що воно все ж таки іноді трапляється.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев Posted on by / 0 Comment Мені не хотілося питати в молодого Лаурі, і все ж таки я спитав. … I все ж таки він прийняв ліки і знову взявся за «Нью-Йорк геральд трібюн». … – Як же ти все–таки одружився з однією із них? … Він був такий небезсторонній, як і Данте, та все ж таки він змалював їх.
Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки Posted on by / 0 Comment Заробляють вони майже стільки, як і білі, і все ж таки вони тікають.
Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів Posted on by / 0 Comment І все–таки нетерпляче жду тієї миті, коли залопотять наші вітрила. … Він жебрачив, крав, став горлорізом і все одно жив таки надголодь, хай йому всячина!
СОВА Ізабелла – Смак свіжої малини Posted on by / 0 Comment Подає мені повний келих і недбало запитує: «Може, ми все ж таки одружимось?» А я спершу спокійно роблю ковток шампанського й недбало відповідаю: «А чому б і ні?» Вдавано байдужі, але закохані.
