Skip to content
— Іч, злидень. …
— Іч, сама горює на чужому полі. …
Іч, як голками коле. …
Іч, які тонкошкурі поставали, велике цабе їхня Югинка. …
— Іч, які добрі. …
— Іч, бісів син, з-під носа добро вихопив! …
«Іч, куркульня клята, усьому новому життя б вкоротила». …
— Іч, яка витребенька, — …
«Іч, як від’ївся на дармовому харчуванні.
Іч, який комісар виськався. …
«Іч, влетіла, клята. …
— Іч, роз’ївся на малясі, хоч у плуг запрягай! …
«Іч, кіннота», — …
«Іч, який щиглик! …
«Іч, вигулялася на казьонних харчах. …
ішли поволі, спідлоба позираючи на німецьких солдат: «Іч, ковбасники прокляті, як у себе вдома».
На ногах ічаги, на голові пропотілий кашкет, ватяні штани на нім, дарма що така спека, при боці мисливський ніж, а коло сідла в переднього коня приторочена гвинтівка. …
На ногах ічаги, на голові набакир кепка, а з-під неї буйний чуб кучерявиться. …
Він, як і всі, в ічагах. …
– Іч, іроди!