ДОВІДНИК
“СУЧАСНІ ЗРАЗКИ ОЗБРОЄННЯ
ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ
ІМОВІРНОГО ПРОТИВНИКА”
СЕРПЕНЬ 2020
ОБМЕЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
обмежень для розповсюдження немає.
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР РАКЕТНИХ ВІЙСЬК І
АРТИЛЕРІЇ СПІЛЬНО З УПРАВЛІННЯМ РАКЕТНИХ ВІЙСЬК І
АРТИЛЕРІЇ КОМАНДУВАННЯ ПІДГОТОВКИ КОМАНДУВАННЯ
СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
ВП 7-00(01).01
2
1
Військова навчально-
методична публікація
органам військового
управління, військовим
частинам, артилерійським
підрозділам щодо
характеристик типових
групових цілей
СЕРПЕНЬ 2020
ОБМЕЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
обмежень для розповсюдження немає.
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР РАКЕТНИХ
ВІЙСЬК І АРТИЛЕРІЇ СПІЛЬНО З УПРАВЛІННЯМ
РАКЕТНИХ ВІЙСЬК І АРТИЛЕРІЇ
КОМАНДУВАННЯ ПІДГОТОВКИ
КОМАНДУВАННЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ СПІЛЬНО
ВП 7-00(01).01
Прим. №__
ДОВІДНИК
“СУЧАСНІ ЗРАЗКИ ОЗБРОЄННЯ
ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ
ІМОВІРНОГО ПРОТИВНИКА”
2
ПЕРЕДМОВА
Довідник “Сучасних зразків озброєння та військової техніки імовірного
противника” (далі – Довідник) розроблено фахівцями Науково-дослідного
центру ракетних військ і артилерії спільно з Управлінням ракетних військ і
артилерії Командування підготовки командування Сухопутних Військ
Збройних Сил України.
Цей Довідник містить матеріали, зібрані з відкритих джерел про окремі
зразки озброєння, які перебувають на озброєнні Збройних сил Російської
Федерації (далі – ЗС РФ).
Усі питання, що стосуються цього Довідника, надсилати до
Науково-дослідного центру ракетних військ і артилерії на адресу:
40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165, Науково-дослідний центр
ракетних військ і артилерії або svia@master.dod.ua (контактний телефон
розробників – 0542-22-16-65, e-mail: ncsumy@meta.ua).
3
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 2
ВСТУП 5
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ 6
ПОСИЛАННЯ НА ВІЙСЬКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ 5
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 7
1 ТАКТИЧНІ РАКЕТИ І РЕАКТИВНІ СИСТЕМИ
ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ
9
1.1 Самохідна пускова установка комплексу 9К79
“Точка-У”
9
1.2 220 мм реактивна система залпового вогню 9К57
“Ураган 11
1.3 300 мм РСЗВ “Торнадо-С” 13
1.4 122 мм РСЗВ “Торнадо-Г” 15
1.5 220 мм вогнеметна система ТОС-1А “Солнцепек” 17
2 САМОХІДНІ ГАРМАТИ (АРТИЛЕРІЙСЬКІ
КОМПЛЕКСИ)
20
2.1 120 мм самохідна артилерійська гармата 2С31 “Вена” 20
2.2 120 мм самохідна артилерійська гармата 2С34 “Хоста” 22
2.3 152 мм самохідна гаубиця 2С19 “Мста-С”
(2С19-М1, 2С19-М2)
24
2.4 152 мм самохідна гаубиця 2С35 “Коалиция-СВ” 26
2.5 120 мм самохідна артилерійська гармата 2С9-1М
“Нона-СМ”
29
2.6 120 мм самохідна артилерійська гармата 2С42 “Лотос” 30
2.7 125 мм самохідна протитанкова гармата 2С25
“Спрут- СДМ-1”
33
2.8 120 мм артилерійсько-мінометний комплекс “Набросок” 35
3 ПРИЧІПНА АРТИЛЕРІЯ 38
3.1 122 мм причіпна гаубиця Д-30 38
3.2 152 мм причіпна гаубиця 2А65 “Мста-Б” 40
3.3 152 мм легка гаубиця 2А61 “ПАТ-Бˮ 42
3.4 152 мм причіпна пушка 2А36 “Гіацинт-Бˮ 2А36 44
3.5 100 мм причіпна протитанкова пушка МТ-12 46
3.6 82 мм автоматичний міномет 2Б9 48
3.7 120 мм міномет 2Б11 49
3.8 82 мм міномет 2б14 “Подносˮ 51 51
4 ПРОТИТАНКОВІ РАКЕТНІ КОМПЛЕКСИ 53
4.1 Протитанковий ракетний комплекс “Хризантема-С” 53
4.2 Протитанковий ракетний комплекс “Корнет-Е” 57
4.3 Протитанковий ракетний комплекс “Корнет-ЕМ 59
4.4 Протитанковий ракетний комплекс “Гермес” 61
4.5 ПТРК “Штурм-СМ” 64
4
4.6 ПТРК “Метис-М1”, “Метис-М2 67
5 ЗЕНІТНО-РАКЕТНІ ГАРМАТНІ КОМПЛЕКСИ 70
5.1 Зенітно-ракетний гарматний комплекс “Панцирь-С1” 70
5.2 Зенітно-ракетний комплекс “Бук-М3” 74
5.3 Зенітно-ракетний комплекс “Стрела-10М” 76
5.4 Зенітно-ракетний комплекс “ТОР-М2” 78
5.5 Зенітно-ракетний комплекс 2С6М1 “Тунгуска-М1” 79
6 БРОНЕТРАНСПОРТЕРИ ТА БОЙОВІ МАШИНИ 82
6.1 Бронетранспортер БТР-90 82
6.2 Бойова машина “Тигр” 85
6.3 Бронеавтомобіль ВПК-3927 “Волк” 86
6.4 Бронеавтомобіль КамАЗ-43269 “Выстрел” (БМП-97) 89
6.5 Бронеавтомобіль КАМАЗ-63968 “Тайфун-К” 91
6.6 Бронеавтомобіль Урал-63095 “Тайфун-У” 93
6.7 Колісна бойова машина піхоти К-17 “Бумеранг” 95
6.8 Бойова машина десанту БМД-4М 97
6.9 Бойова машина піхоти БМП Т-15 “Армата” 99
6.10 Бойова машина піхоти БМП Б-11 “Курганец-25” 100
ДЛЯ ЗАМІТОК 103
5
ВСТУП
Перевага над противником шляхом нанесення вогневого ураження
силами та засобами, що знаходяться на озброєнні артилерійських підрозділів, є
одним із ключових аспектів сучасних воєнних конфліктів. Зокрема це
досягається своєчасним та обґрунтованим прийняттям правильного та
своєчасного рішення на виконання вогневого завдання, що обумовлене
використанням єдиного підходу з оцінювання основних характеристик
одиночних цілей. Ця Публікація містить узагальнені відомості про одиночні
цілі, характерні ознаки, розміри, основні уразливі елементи, які дозволяють
ідентифікувати ціль.
Публікація призначена для використання органами військового
управління, загальновійськовими частинами, підрозділами артилерії Збройних
Сил України, навчальними закладами та навчальними частинами, що готують
фахівців для РВіА.
Ця військова публікація не містить посилань на інші військові публікації.
Матеріали Публікації підготовлено на основі моніторингу відкритих
вітчизняних і зарубіжних джерел інформації, які висвітлювали дані про типові
одиночні цілі, що уражаються артилерійськими підрозділами в сучасних
умовах ведення бойових дій.
6
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Бойова машина – сухопутна колісна або гусенична (рідше –
напівгусенична, колісно-гусенична тощо), оснащена озброєнням, зазвичай
повністю або частково броньована самохідна машина, що призначена для
ведення бою, забезпечення бойових дій або управління військами (силами).
Бронетранспортер – бойова броньована колісна або гусенична машина
підвищеної прохідності, призначена для транспортування піхоти зі складу
механізованих (мотопіхотних, мотострілецьких тощо) підрозділів на полі бою,
ведення ними бою з машини та вогневої підтримки їх в період та після
спішування. Використовується також для ведення розвідки, охорони,
патрулювання, зв’язку; спеціально обладнані бронетранспортери – для доставки
на полі бою зброї, боєприпасів та інших військових вантажів, евакуації
поранених тощо.
Військова техніка – озброєння, бойові й небойові машини, прилади,
апарати й інші технічні засоби, якими оснащуються збройні сили. Зброю, як
засіб ураження часто виділяють у самостійне поняття (звідси висловлювання
“озброєння та військова техніка”. Велика кількість завдань, пов’язаних із
застосуванням військової техніки обумовлює її різноманітність по видах,
численність і складність по конструкції.
Сучасна військова техніка за своїм функціональним призначенням
підрозділяється на:
озброєння (сукупність різних видів зброї й засобів, що забезпечують його
застосування);
носії зброї;
технічні засоби керування військами (силами) і бойовими засобами, а
також забезпечення бойових дій;
технічні засоби навчання;
технічні засоби пропаганди;
устаткування полігонів.
Озброєння (бойове озброєння) – комплекс матеріальних засобів активної
(наступальної) чи пасивної (захисної) дії, спрямованої на допомогу власнику у
ході бойових дій. Поділяється на наступальне озброєння, захисне озброєння та
бойову техніку. Засоби, що застосовуються для психологічної війни (агітація,
пропаганда тощо) та інші нематеріальні засоби дії на супротивника під час
війни не можуть бути зараховані до категорії озброєння.
Озброєння – озброєння стрілецьке та артилерійське, системи (комплекси)
ракетні і ракетно-космічні, керовані (некеровані) ракети та їх складові частини,
комплекси (установки) для їх запуску та складові одиниці до них, засоби
керування зброєю (вогнем), системи дистанційного керування ракетами,
обладнання для транспортування і обслуговування ракет, апарати торпедні та
бомбомети для глибинних бомб.
7
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
Скорочення
та умовні
позначення
Повне словосполучення та поняття, шо скорочуються
1 2
АЗРК Автоматизований звуко-розвідувальний комплекс
АСУНВ Автоматизована система управління наведенням і вогнем
БІУС Бортова інформаційно-управляюча система
БМ Бойова машина
БпЛА Безпілотний літальний апарат
БПУ Батарейний пункт управління
БТР Бронетранспортер
БЧ Бойова частина
ВН Вертикальне наведення
ГН Горизонтальне наведення
ВО Військовий округ
ВР Вибухова речовина
ДЗ Динамічний захист
ДПЛА Дистанційно-пілотований літальний апарат
ЕВП Ефективна відбиваюча поверхня
ЗКР Зенітна керована ракета
ЗМІ Засоби масової інформації
ЗМУ Зброя масового ураження
ЗРГК Зенітний ракетно-гарматний комплекс
ЗРК Зенітно-ракетний комплекс
ЗС РФ Збройні сили Російської Федерації
ІЧ Інфрачервоний
КАУ Комплекс автоматизованого управління
КВКАБ Комплекс високоточних керованих артилерійських
боєприпасів
КЗАУВ Комплекс засобів автоматизованого управління вогнем
КМВУ Контейнер малогабаритних вантажів універсальний
КП Командний пункт
НВО Науково-виробниче об’єднання
НРС Некерований реактивний снаряд
ОВТ Озброєння та військова техніка
ОФС Осколково-фугасний снаряд
ПДВ Повітряно-десантні війська
ПЗРК Протизенітний ракетний комплекс
ППО Протиповітряна оборона
ПРО Протиракетна оборона
ПТРК Протитанковий ракетний комплекс
ПУ Пункт управління
8
1 2
РЛС Радіолокаційна станція
РСЗВ Реактивна система залпового вогню
САГ Самохідна артилерійська гармата
САУ Самохідно-артилерійська установка
СГ Самохідна гаубиця
СУВ Система управління вогнем
ТО Технічне обслуговування
ТПК Транспортно-пусковий контейнер
ТЗМ Транспортно-заряджаюча машина
ТХ Технічна характеристика
УКХ Ультракороткохвильова
9
1. ТАКТИЧНІ РАКЕТИ І РЕАКТИВНІ СИСТЕМИ ЗАЛПОВОГО
ВОГНЮ
1.1. Самохідна пускова установка комплексу 9К79 “Точка-У”
Самохідна пускова установка 9П129М комплексу 9К79 “Точка-У” є
модернізованою ПУ “Точка”. Розроблена конструкторським бюро
машинобудування м. Коломна (Росія).
Рисунок 1.1 – ПУ 9К79 “Точка-У”.
Ракетний комплекс 9К79 “Точка-У” призначений для ураження в
тактичному тилу противника одиночних, групових та площадних цілей, що
мають значну важливість: командні пункти та вузли зв’язку; стоянки літаків і
вертольотів; склади боєприпасів і пального.
Таблиця 1.1
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
Комплекс 9К79 “Точка-У” є
модернізованим комплексом
“Точка”. СПУ змонтовано на
колісному шасі БАЗ5921 Брянського
заводу, має броньований корпус, на
якому розміщується ракета на
напрямній.
Візуально схожа на СПУ “Точка”.
У похідному положенні має
характерну видовжену форму.
Броньований корпус товщиною 3 мм
забезпечує захист ракети та екіпажу
від механічного впливу та впливу
РХБ-зброї. Шасі БАЗ5921, крім
високої прохідності, забезпечує
подолання водних перешкод.
10
Уразливі частини (агрегати) ПУ 9К79 “Точка-У”:
гідросистеми горизонтування (гідродомкрати, датчики) та підйому
напрямної (пакету) (гідронасос, бак, магістральні трубопроводи);
ракета;
апаратура підготовки та пуску;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
моторно-трансмісійне відділення шасі (двигун, силова передача, КПП);
ходова частина (підвіска, колеса);
паливні баки шасі;
особовий склад (екіпаж).
До складу комплексу 9К79 “Точка-У”, крім пускової установки, входять
ракети, транспортно-заряджаючі машини 9Т218 (9Т218-1), спеціальні
транспортні засоби (транспортні машини, машини сховища, контейнери для
ракетної частини та бойової частини, аеродромно-складські візки для ракетної
частини та бойової частини, засоби технічного обслуговування та регламентних
робіт, засоби управління, учбово-тренувальні засоби, тренажери, крани,
обмивочно-нейтралізуючі машини).
У боєкомплекті можуть бути наступні ракети: 9М79Б з ядерною бойовою
частиною АА-60 могутністю 10 кт.; 9М79Б1 з ядерною бойовою частиною
особливої важливості АА-86; 9М79Б2 з ядерною бойовою частиною АА-92;
9М79Ф з осколково-фугасною бойовою частиною скупченої дії 9Н123Ф
(9М79-1Ф); 9М79К з касетною бойовою частиною 9Н123К (9М79-1К); 9М79ФР
з осколково-фугасною бойовою частиною.
Таблиця 1.2
Тактико-технічні характеристики ПУ 9К79 “Точка-У”
Рік прийняття на озброєння 1989
Дальність стрільби, км 15 – 120
Кількість ракет на СПУ, шт. 1
Маса, кг 18145
Довжина, мм 9490
Ширина, мм 2890
Висота, мм 2375
База, мм 2275
Кут ВН, град. 78
Товщина броні, мм. 3
Екіпаж, чол. 4
Час переведення в бойове положення, хв. 16 (2)
Час переведення в похідне положення, хв. 2
11
1.2. 220 мм реактивна система залпового вогню 9К57 “Ураган”
220 мм реактивна система залпового вогню 9К57 “Ураган” є розробкою
СРСР, прийнята на озброєння в 1975 році. Випускалась з 1975 по 1981 рік.
Рисунок 1.2 – ПУ 9П140 “Ураган”.
220 мм реактивна система залпового вогню 9К57 “Ураган” призначена
для ураження площадних цілей: відкритої і укритої живої сили; неброньованої і
броньованої техніки; артилерійських підрозділів; тактичних ракет; зенітних
комплексів; вертольотів на стоянках; командних пунктів; вузлів зв’язку;
об’єктів військово-промислової структури; дистанційного мінування.
Таблиця 1.3
Характерні ознаки озброєння ПУ 9П140 “Ураган”
Обрисування Ідентифікація
ПУ 9П140 “Ураган” змонтовано
на колісному шасі Зіл-135ЛМ
(колісна формула 8х8).
Має всі ознаки реактивної системи
залпового вогню. Обладнана двома
домкратами для стабілізації
артилерійської частини під час
стрільби. Кабіна виконана з
структурованого текстоліту, захищає
екіпаж від впливу метеорологічних
чинників та обладнана фільтро-
вентиляційною установкою для
захисту від впливу радіації та хімічної
і біологічногї зброї масового
ураження.
Уразливі частини (агрегати) ПУ 9П140 “Ураган”:
механізми наведення напрямних (пакету);
домкрати;
пневматичне обладнання стопоріння пакету напрямних;
12
реактивні снаряди;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
моторно-трансмісійне відділення шасі (двигун, силова передача, КПП);
ходова частина (підвіска, колеса);
паливні баки шасі;
особовий склад (екіпаж).
До складу комплексу 9К57 “Ураган”, крім пускової установки 9П140,
входять транспортно-заряджаючі машини 9Т542; реактивні снаряди; комплекс
управління вогнем; метеорологічний комплекс; навчальне обладнання.
ПУ 9П140 і обладнання ТЗМ 9Т452 змонтовано на базовому шасі
автомобіля ЗІЛ-135ЛМ. До обладнання автомобіля входять прилади для нічного
водіння ПНВ-57 і радіостанція. Для підтримання життєдіяльності екіпажу
кабіна обладнана обігрівачем.
У боєкомплекті можуть бути наступні реактивні снаряди: 9М27Ф з
фугасною бойовою частиною; 9М27К з касетною бойовою частиною
осколково-фугасної дії; 9М27К2 з касетною бойовою частиною протитанкового
дистанційного мінування; 9М27К3 з касетною бойовою частиною
протипіхотного дистанційного мінування; 9М51 з термобаричною бойовою
частиною.
Стрільба може вестись як одиночними пострілами, так і залпами, як з
кабіни, так і з укриття з допомогою пускової котушки на віддалі до 50 метрів.
Для зменшення розсіювання при стрільбі на малі відстані та підвищення
точності використовуються гальмівні кільця.
Таблиця 1.4
Тактико-технічні характеристики ПУ 9П140 “Ураган”
Рік прийняття на озброєння 1975
Калібр, мм 220
Дальність стрільби, км 10 – 35
Кількість напрямних, шт. 16
Маса, кг 20000
Довжина, мм 9630
Ширина, мм 2800
Висота, мм 3223
База, мм 4060
Кут ВН, град. 55
Кут ГН, град. ±30
Екіпаж, чол. 4
Час переведення в бойове положення, хв. 3
Час переведення в похідне положення, хв. 1,5
13
1.3. 300мм РСЗВ “Торнадо-С”
Розробник: АТ НВО “Сплав” (м. Тула), ЗАТ “СКБ” ПАТ “Мотовіліхінські
заводи” (м. Перм). Виробник: ПАТ “Мотовіліхінські заводи” (м. Перм).
На озброєння почала надходити з кінця 2016 року. У листопаді 2016 р.
було проведено випробування на полігоні Капустін Яр.
Рисунок 1.3 – 300 мм РСЗВ “Торнадо-С”.
РСЗВ “Торнадо-C” є модернізацією РСЗВ “Смерч”, вона призначена для
ураження на дальніх підступах групових цілей (живої сили, неброньованої,
легкоброньованої і броньованої техніки), тактичних ракет, зенітних комплексів,
гелікоптерів на відкритих майданчиках, командних пунктів, вузлів зв’язку,
військово-промислової інфраструктури. РСЗВ “Торнадо-С” має позначення
9К515.
Таблиця 1.5
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
До складу РСЗВ “Торнадо-C” входять:
бойова машина (БМ) 9А54, засоби АСУВ
“Успех-Р”, учбово-тренувальний комплекс,
автомобіль для топографічної прив’язки
(топоприв’язник), метеорологічна машина,
транспортно-заряджаюча машина (ТЗМ)
9Т255.
РСЗВ “Торнадо-C” візуально
схожа з РСЗВ “Смерч”, через те,
що модернізація РСЗВ
здійснювалася у напрямку
автоматизації наведення і
прицілювання.
Уразливі частини (агрегати) ПУ РСЗВ “Торнадо-С”:
гідросистеми горизонтування (гідродомкрати, датчики) та підйому
напрямної (пакету) (гідронасос, бак, магістральні трубопроводи);
ракети;
апаратура підготовки та пуску;
засоби зв’язку;
14
електрообладнання (генератор, АКБ);
моторно-трансмісійне відділення шасі (двигун, силова передача, КПП);
ходова частина (підвіска, колеса);
паливні баки шасі;
особовий склад (екіпаж).
Модернізація РСЗВ здійснювалася в напрямку автоматизації наведення і
прицілювання, всі прилади автоматизації розміщені в кабіні БМ. Відмінності
РСЗВ “Торнадо-С” від РСЗВ “Смерч” полягають у зменшенні обслуги до 3-х
осіб, скороченні часу розгортання на позиції і веденні вогню. Пакет напрямних
наводиться автоматично без виходу обслуги з кабіни. БМ може бути обладнана
для ведення вогню з транспортно-пускових контейнерів.
РСЗВ “Торнадо-C” оснащена системою автономного коректування
траєкторії польоту реактивних снарядів по кутам тангажу і пошуку, що
здійснюється за сигналами системи управління газодинамічними пристроями.
Для забезпечення цілевказання може використовуватися БПЛА, а також
реактивний снаряд 9М534, що запускається з бойової машини.
Залп однієї бойової машини реактивними снарядами калібру 300 мм,
оснащеними касетною головною частиною з 72 кумулятивно-осколковими
елементами, вражає площу до 67,2 га.
Бойова машина РСЗВ “Торнадо-C” здатна автономно здійснювати
топоприв’язку, навігацію та орієнтування на місцевості з відображенням на
електронній мапі; автоматично наводити пакет пускових направляючих без
виходу розрахунку із кабіни з можливістю ручного наведення за необхідності.
Таблиця 1.6
Тактико-технічні характеристики РСЗВ “Торнадо-С”
Рік прийняття на озброєння 2016
Калібр, мм 300
Дальність стрільби, км до 120
Кількість напрямних, шт. 12
Час залпу, сек. 40
Маса, кг. 43700
Довжина, мм. 12370
Ширина, мм. 3050
Висота, мм. 3050
Базове шасі МАЗ-543
Кути ВН, град 15 – 55
Кути ГН, град ± 30
Екіпаж, чол. 3
Час переводу в бойове положення, хв. 3
Час переводу в похідне положення, хв. 2,5
15
1.4. 122мм РСЗВ “Торнадо-Г”
122мм РСЗВ “Торнадо-Г” це модернізація РСЗВ БМ-21. Випускається ПАО
“Мотовіліхінські заводи” м. Перм, Росія.
Рисунок 1.4 – 122 мм РСЗВ “Торнадо-Г”.
РСЗВ “Торнадо-Г” призначена для вогневого ураження відкритої та
укритої живої сили, неброньованої та легкоброньованої техніки,
артилерійських і мінометних батарей, командних пунктів та інших цілей
противника при знаходженні їх в районах зосередження та в ході бойових дій.
Комплекс має позначення 9К51М.
Таблиця 1.7
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
РСЗВ “Торнадо-Г” є модернізацію
БМ-21 “Град”. Вона складається з
пускової установки 2Б17-1 (2Б17М)
на шасі Урал-4320, 122 мм НКРС,
КСАУ “Капусник-БМ” (від СГ 2С3
М2) і транспортно-заряджаючої
машини.
Візуально складно відрізнити від БМ-21
“Град” через те, що модернізація РСЗВ
здійснювалася у напрямку автоматизації
наведення і прицілювання, всі прилади
автоматизації розміщені в кабіні БМ.
Відмінності “Торнадо-Г” від БМ-21
“Град” полягають у зменшенні обслуги
до 2-х осіб, скороченні часу розгортання
на позиції і ведення вогню. При цьому
пакет напрямних можна наводити без
виходу обслуги з кабіни.
Уразливі частини (агрегати)РСЗВ “Торнадо-Г”:
обладнання наведення пакету напрямних;
пакети напрямних;
обладнання стопоріння пакету напрямних;
16
навігаційна апаратура;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
моторно-трансмісійне відділення шасі (двигун, силова передача, КПП);
ходова частина (підвіска, колеса);
паливні баки шасі;
особовий склад (екіпаж).
РСЗВ “Торнадо-Г” оснащена: АСУНВ; комплексною апаратурою
навігації й топогеодезичної прив’язки (супутниковою та одометричною);
апаратурою орієнтування; апаратурою дистанційного вводу даних в головні
підривники снарядів.
Все це дозволило: суттєво зменшити час підготовки до стрільби (до 1 хв.);
зменшити екіпаж до 2-х чоловік; здійснювати наведення пакету напрямних без
виходу екіпажу з машини; в автоматизованому режимі відслідковувати
інформацію про маршрут слідування та положення пакету напрямних;
здійснювати інформаційний обмін з пунктом управління в автоматизованому
режимі тощо.
Таблиця 1.8
Тактико-технічні характеристики РСЗВ “Торнадо-Г”
Рік прийняття на озброєння 2013
Калібр, мм. 122
Дальність стрільби, км. 40
Кількість напрямних, шт. 40
Час залпу, сек. 38
Маса, т. 14
Довжина, мм. 7350
Ширина, мм. 2400
Висота, мм. 3225
Базове шасі Урал-4320
Кути ВН, град. 0 – 55
Кути ГН, град. ±172
Екіпаж, чол. 3
Час переводу в бойове положення, хв. 6
Час переводу в похідне положення, хв. 2
Для стрільби РСЗВ “Торнадо-Г” використовуються нові типи реактивних
снарядів, які дозволяють збільшити дальність стрільби порівняльно з БМ-21
“Град” майже вдвічі. До того ж РСЗВ “Торнадо-Г” може використовувати всі
види боєприпасів, що були створені для РСЗВ “Град”
17
Таблиця 1.9
ТТХ нових реактивних снарядів для систем РСЗВ “Торнадо-Г”
Індекс 9М217 9М218 9М521 9М522
Тип боєприпасів Касетний
з КОБЕ
Касетний
з КОБЕ ОФС ОФС
Тип підривника дистанційний дистанційний дистанційний/
контактний
Маса БЧ, кг 25 25 21 25
Маса снаряда, кг 70 70 66 70
Дальність, км до 30 до 30 до 40 до 37,5
Бронепробивність, мм 60,70 до 100 – –
Довідково:
122 мм РСЗВ “Торнадо-Г” знаходиться на озброєнні:
самохідних артилерійських полків – по 18 шт.;
окремих мотострілецьких бригад (гірських) – 18 шт.;
окремих танкових бригад – 18 шт.;
можуть бути на озброєнні або додаватись окремим бригадам
спеціального призначення.
1.5. 220мм вогнеметна система ТОС-1А “Солнцепек”
Система розроблена в м. Омськ Конструкторським бюро транспортного
машинобудування. Разом зі снарядами з підвищеною дальністю польоту
прийнята на озброєння ЗС РФ у 2001 році (на заміну ТОС-1 “Буратино”).
Рисунок 1.5 – вогнеметна система ТОС-1А “Солнцепек”.
Вогнеметна система ТОС-1А “Солнцепек” призначена для вогневої
підтримки піхоти і танків, ураження живої сили противника з відкритих і
закритих вогневих позицій у різних видах наступального й оборонного бою, а
також для виведення з ладу легкоброньованої техніки і транспортних засобів.
Найбільший ефект дії некерованих реактивних снарядів у термобаричному
спорядженні досягається в гірських умовах завдяки взаємному накладанню
18
повітряних ударних хвиль і їх багаторазовому відбиттю від оточуючих скель,
створенню осипань ґрунту і кам’яних завалів.
Таблиця 1.10
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
До складу ТОС-1А входить:
бойова машина БМ-1 на базі танка
Т-72 з пусковою 24-ствольною
установкою; дві транспортно-
заряджаючі машини ТЗМ-Т на
базі танка Т-72; некеровані
реактивні снаряди (НКРС) калібру
220 мм.
БМ-1 виконана на базовому шасі
танка Т-72, на якому встановлено
поворотну платформу, до складу якої
входить пакет із 24 трубчатих
напрямних для реактивних снарядів.
Візуально схожа на ТОС-1 “Буратино”.
Основна принципова відмінність від
ТОС-1 – пакет напрямних змонтовано
в броньованій коливальній частині, яка
забезпечує захист боєкомплекту від
бронебійних куль.
Уразливі частини (агрегати) ТОС-1А “Солнцепек”:
гідросистеми горизонтування (гідродомкрати, датчики) та підйому
напрямної (пакету) (гідронасос, бак, магістральні трубопроводи);
пакет напрямних;
апаратура підготовки та пуску;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
моторно-трансмісійне відділення шасі (двигун, силова передача, КПП);
ходова частина (підвіска, колеса);
паливні баки шасі;
особовий склад (екіпаж).
Бойова платформу з коливальною частиною; систему управління вогнем,
яка включає машина в своєму складі має: шасі танка Т-72А; поворотну
оптичний приціл, лазерний далекомір 1Д14, датчик крену-диференту,
спеціалізований електронно-обчислювальний комплекс, дані автоматично
вводяться в балістичний обчислювач; засоби зв’язку: УКХ РС Р-163-50У
(дальність зв’язку 20 км); апаратура внутрішнього зв’язку і комутації Р-174;
денні та нічні прилади спостереження; систему захисту від ЗМУ (ГО-27, ФВУ);
протипожежне обладнання (автоматичну протипожежну систему трикратної
дії); систему маскування (4 пускові установки системи пуску димових гранат
902Г “Туча”, термічну димову апаратуру) ;обладнання для самообкопування
бульдозерного типу;допоміжне озброєння та боєприпаси (кулемет РПКС-74 і
1440 патронів до нього, автомати АКС-74, протитанкові гранати РПГ-26, ручні
гранати Ф-1); допоміжне обладнання.
19
Таблиця 1.11
Тактико-технічні характеристики ТОС-1А “Солнцепек”
Рік прийняття на озброєння 2001
Калібр, мм 220
Дальність стрільби, м 400-6000
Кількість напрямних, шт. 24
Час залпу, сек. н/д
Маса, т. 44,3
Довжина, мм 7240
Ширина, мм 3580
Висота, мм 3073
Базове шасі Т-72А
Товщина броні, мм 5
Екіпаж, чол. 3
20
2. САМОХІДНІ ГАРМАТИ (АРТИЛЕРІЙСЬКІ КОМПЛЕКСИ)
2.1. 120мм самохідна артилерійська гармата 2С31 “Вена”
Самохідна артилерійська гармата (САГ) 2С31 “Вена”є однією з нових
розробок ВАТ “Мотовіліхінські заводи” (м.Перм).
Рисунок 2.1 – САГ 2С31 “Вена”.
САГ 2С31 “Вена” призначена для підтримки вогнем мотострілецьких
батальйонів, ураження живої сили, броньованих цілей, вогневих засобів і
пунктів управління противника.
Таблиця 2.1
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
2С31 – САГ створена на базі
бойової машини піхоти БМП-3.2С31
має броньований корпус, на якому
встановлено закриту башту з
круговим оглядом. У башті
встановлено основну гармату.
Візуально схожа на БМП-3 з
баштою, обладнаною 120 мм
гарматою. Башта округлої форми з
плоскою верхньою частиною, значно
більших розмірів ніж у БМП-3. На
правій стороні башти встановлено
башточку командира, в якій
встановлено кулемет. На лобовій
броні встановлено два блоки з
дванадцяти 81 мм гранатометів.
Ходова частина складається з шести
пар опорних і трьох пар
підтримуючих котків. У задній
частині машини перебувають ведучі
колеса, в передній – напрямні.
На правому борту машини є люк з
броньованою кришкою для подавання
пострілів з ґрунту.
21
Уразливі частини (агрегати) САГ 2С31 “Вена”:
противідкатні пристрої, врівноважуючий механізм (ПВП,ВМ), бойова
укладка;
прилади спостереження та прицілювання;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
силове відділення (двигун, силова передача);
ходова частина (гусеничний рушій, підвіска);
особовий склад (екіпаж).
Боєкомплект гармати включає 70 пострілів, які знаходяться у
механізованих боєукладках в бойовому відділенні. У боєкомплект входять
осколково-фугасні снаряди ОФ-49 і ОФ-51 збільшеної могутності, що мають
готові нарізи на ведучому пояску, активно-реактивний снаряд ОФ50 і
кумулятивний снаряд, що пробиває броньовану плиту товщиною понад 650 мм.
Для стрільби можуть використовуватися всі мінометні боєприпаси калібру
120 мм. Боєкомплект “Вени” має новий керований снаряд “Китолов-2М”,
наведення якого на ціль здійснюється за допомогою лазерного цілевказівника.
Рисунок 2.2 – схема артилерійської частини САГ 2С31 “Вена”.
Допоміжне озброєння машини – 7,62 мм кулемет ПКТ, – встановлено на
командирській башточці і призначено для ведення вогню по наземних і
повітряних цілях. Скорострільність становить 500-600 пострілів за хвилину.
Для постановки димових завіс використовуються 81 мм гранатомети. Випуск
димових гранат проводиться автоматично за командою детектора лазерного
випромінювання.
САГ 2С31 “Вена” оснащена сучасною системою управління вогнем, до
складу якої входять перископічний приціл і окремий приціл для стрільби
прямою наводкою, система автономного цілевказання з використанням власних
засобів спостереження і розвідки. Крім того, на САГ встановлено сучасні
засоби радіозв’язку, система пожежогасіння та система захисту від ЗМУ,
22
апаратура навігації і топоприв’язки, а також інфрачервоні прилади нічного
бачення.
Таблиця 2.2
Тактико-технічні характеристики САГ 2С31 “Вена”
Тип гармати Нарізна напівавтоматична
пушка-гаубиця-міномет
Рік прийняття на озброєння –
Калібр гармати, мм 120
Дальність стрільби, км 0,5…14
Боєкомплект гармати, шт. 70
Маса, кг 19080
Довжина, мм 7511
Ширина, мм 3366
Висота, мм 3439
База, мм 4060
Кут ВН, град. 80
Кут ГН, град. 360
Товщина броні, мм. 15
Екіпаж, чол. 4
2.2. 120мм самохідна артилерійська гармата2С34 “Хоста”
2С34 “Хоста” – 120мм САГ є модернізацією 122 мм СГ 2С1 з втіленням
ряду компонентів 2С31 “Вена”, 2С23 “Нона-СВК”, розроблена на
Мотовіліхінському заводі в м. Перм.
Рисунок 2.3 – САГ 2С34 “Хоста”. Рисунок 2.4 – СГ 2С1 “Гвоздика”.
САГ “Хоста” призначена для ураження живої сили, артилерійських і
мінометних батарей, реактивних установок, броньованих цілей, вогневих
засобів і пунктів управління.
23
Таблиця 2.3
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
САГ “Хоста” розроблена на
базовому шасі СГ 2С1.
Напівавтоматична 120 мм нарізна
пушка-гаубиця-міномет 2А80-1
оснащена дульним гальмом. Має
катане листове бронювання.
Оснащена АСУНВ, 7,62 мм
кулеметом ПКТ.
Візуально схожа на СГ 2С1,
відрізняється від якої довшим стволом,
обладнаним виразним дульним
гальмом прямокутної форми, та
відсутністю ежектора на стволі. На
башточці командира встановлено
кулемет.
Уразливі частини (агрегати)САГ 2С34 “Хоста”:
противідкатні пристрої, врівноважуючий механізм;
бойова укладка;
прилади спостереження та прицілювання;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
силове відділення (двигун, силова передача);
ходова частина (гусеничний рушій, підвіска);
особовий склад (екіпаж).
До складу боєкомплекту входить 40 пострілів, у т.ч. сучасний керований
снаряд 3ВОФ112 “Китолов-2”. Може вести вогонь всіма боєприпасами з
номенклатури САГ 2С31 “Вена” (за винятком кумулятивного пострілу
3ВБК14).
Таблиця 2.4
Тактико-технічні характеристики САГ 2С34 “Хоста”
Рік прийняття на озброєння 2008
Калібр гармати,мм 120
Дальність стрільби, км 13
Боєкомплект гармати,шт. 40
Маса,кг 16000
Довжина, мм 7570
Ширина, мм 2850
Висота, мм 2827
Базове шасі МТЛб-У
Кут ВН, град. від – 2до + 80
Кут ГН, град. ±360 град.
Товщина броні 15
Екіпаж, чол 4
Час переведення в бойове положення 50 сек.
Час переведення в похідне положення 1 хв 10 сек
24
Довідково:
Перебуває на озброєнні:
20 омсбр, Південний ВО, м. Волгоград;
4 тд “Кантемирівська”, м. Наро-Фомінськ Московської області;
21омсбр, м.Тоцкоє Оренбургської області.
2.3. 152мм самохідна гаубиця 2С19 “Мста-С” (2С19-М1, 2С19-М2)
СГ 2С19 “Мста-С ”розроблено конструкторським бюро заводу №9 НВО
“Точность”. Виробник – Уральський завод транспортного машинобудування
сумісно з ВО “Барикади”. Шасі – танк Т72-А. Прийнята на озброєння у
1989 році. У 2008 році модернізована версія СГ “Мста-С” отримала позначення
2С19М1 та була прийнята на озброєння в ЗС РФ.
У 2012 році наступна модернізація СГ “Мста-С” отримала позначення
2С19М2.
Рисунок 2.5 – 152 мм СГ 2С19 “Мста-С”.
СГ 2С19 “Мста-С” та її модифікації призначені для ураження
артилерійських і мінометних батарей, танків та іншої броньованої техніки,
протитанкових засобів, живої сили, засобів ППО та ПРО, пунктів управління;
для руйнування польових фортифікаційних споруд. Може вести вогонь по
спостережних і неспостережних цілях із закритих позицій і прямою наводкою.
Таблиця 2.5
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
Г 2С19 має броньований корпус
від куль і осколків, лобова частина
корпусу зроблена з гомогенної
броньованої сталі, башта обладнана
152 мм гаубицею 2А64, має систему
автоматизованої подачі снарядів з
ґрунту. Ходова частина створена на
базі Т-72А (Т-80).
СГ 2С19 та її модифікації
побудовані на базі танкуТ-80 на який
встановлено башту значних розмірів,
прямокутної форми зі скошеними
краями у верхній частині, обладнану
довгим стволом з дульним гальмом і
ежектором. На башточці командира
встановлено кулемет.
25
Обрисування Ідентифікація
Для захисту від високоточної зброї
використовується комплект “Накидка”,
який знижує помітність САУ в
радіолокаційному та тепловому
діапазонах.
Уразливі частини (агрегати):
противідкатні пристрої, врівноважуючий механізм;
бойова укладка;
прилади спостереження та прицілювання;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
силове відділення (двигун, силова передача);
ходова частина (гусеничний рушій, підвіска);
особовий склад (екіпаж).
Для наведення гармати та здійснення розвідки місцевості вдень і вночі в
командирській башточці встановлений комбінований приціл ТКН-3В з
прожектором ОУ-3ГКУМ. Для стрільби із зенітного кулемета встановлено
приціл ПЗУ-5. Місце навідника обладнано артилерійським панорамним
прицілом 1П22 для стрільби з закритих вогневих позицій і прицілом 1П23 для
ведення вогню прямою наводкою по спостережних цілях. Місце механіка водія
обладнано трьома приладами спостереження ТНПО-160, а також приладом
нічного бачення ТВНЕ-4Б для водіння в нічних умовах. Для очищення
оглядових і прицільних пристосувань СГ 2С19 обладнано спеціальною
пневматичною системою очищення.
СГ 2С19 “Мста-С” оснащено системою 1В124 для автоматизованого
управління наведенням гармати у вертикальній площині і механізованого
наведення в горизонтальній площині, а також для відновлення наведення після
пострілу. До складу системи 1В124 входить автоматизований приціл 1П22,
апаратура управління 1В122 і приводи наведення 2Е46.Для маскування і
постановки димових завіс на лобовій частині башти СГ 2С19 розміщені 6
гранатометів системи 902В для стрільби 81 мм димовими гранатами.
Стрільба ведеться:
ОФС 3ОФ45 на дальність 247000 м;
ОФ АРС 3ОФ61 на дальність 28900 м;
касетними снарядами типу 3023 (42 ПТ суббоєприпасом) на дальність
26000 м;
снарядами постановниками активних радіолокаційних перешкод типу
3НС30 (на дальність 22300 м);
димовими снарядами у складі пострілу 3ВДЦ8;
керованими снарядами 3ОФ39 “Краснополь” з підсвічуванням цілі за
допомогою 1Д15, 1Д20, 1Д22, 1Д26 ;
спеціальними боєприпасами;
всіма типами штатних боєприпасів СГ 2С3М.
26
Таблиця 2.6
Тактико-технічні характеристики САГ 2С19М1 “Мста-С”
Рік прийняття на озброєння 2000
Калібр гармати, мм 152,4
Дальність стрільби, км 29
Боєкомплект гармати, шт. 50
Маса, т 4,2
Довжина, мм 6040
Ширина, мм 3584
Висота, мм 2985
Базове шасі Т-72-А
Кут ВН, град.º від – 4 до + 68
Кут ГН, град. ± 360
Товщина броні 15
Екіпаж, чол 5
Час переведення в бойове положення 1 хв.
Час переведення в похідне положення 1хв.25 сек
Довідково:
Знаходиться на озброєнні:
артилерійських бригад та окремих мотострілецьких бригад – по 18 шт.;
2-гої мотострілецької дивізії (Таманської) – 36 шт.;
4-тої танкової дивізії (Кантемирівської) – 18 шт.
2.4. 152мм самохідна гаубиця 2С35 “Коалиция-СВ”
СГ 2С35 розробляється в РФ з 2006 року. Головний розробник – ЦНВІ
“Буревестник” (м. Нижній Новгород), “Уральский завод транспортного
машиностроения” (м. Нижній Тагіл), ЦНІІМ та “Уралвагонзавод”. Перший
зразок СГ був зроблений у 2006 році на базі СГ “Мста-С”. У 2014 році
випущено 10 одиниць СГ 2С35“Коалиция-СВ”.
Рисунок 2.6 – 152 мм СГ 2С35 “Коалиция-СВ”.
27
СГ 2С35 “Коалиция-СВ” призначена для ураження артилерійських і
мінометних батарей, бронетехніки, систем ППО і ПРО, протитанкових систем і
живої сили.
Таблиця 2.7
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
СГ 2С35 виконана за баштовою
схемою. Конструктивна система
2С35 частково повторює загальне
компонування і принципи
конструкції 2С19 “Мста-С”.
Ходова частина створена на базі
танку Т-90 (розробляються
модифікації на колісній базі і шасі
від танка “Армата”). У бойовому
відділенні розташований
боєкомплект і комплекс
автоматичного заряджання.
Відділення управління розташоване в
передній частині корпусу, де
розміщується екіпаж з 3 чоловік.
Візуально схожа на самохідну гаубицю
2С19 “Мста-С”. Поворотна башта
прямокутної форми, довша ніж у 2С19, у ній
встановлено 152 мм гаубицю що опирається
на підпорку трикутної форми. По лівому та
правому борту башти встановлені три
гранатометні системи для постановки
димових завіс, у центральній частині башти
встановлений кулемет. На тильному боці
башти встановлено компактний механізм
автоматизованої подачі снарядів.
У передній і задній частинах башти
розташовано по два датчики попередження
про лазерне опромінювання.
Уразливі частини (агрегати) СГ 2С35 “Коалиция-СВ”:
противідкатні пристрої, врівноважуючий механізм;
бойова укладка;
прилади спостереження та прицілювання;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
силове відділення (двигун, силова передача);
ходова частина (гусеничний рушій, підвіска);
особовий склад (екіпаж).
На СГ “Коалиция-СВ” встановлено 152 мм гармату 2А88, яка є
модернізованою гарматою 2А64 СГ “Мста-С”. Автоматичне заряджання
дозволяє гарматі здійснювати більше 10 пострілів за хвилину і використовувати
широку номенклатуру боєприпасів. Артилерійська установка “Коаліція-СВ”
здатна вести вогонь осколково-фугасними снарядами на дальність до 40
кілометрів, керованими снарядами, розробленими на основі снаряду
“Краснополь” до 70 кілометрів. СГ “Коалиция-СВ” здатна використовувати
додатково розроблені снаряди спеціального призначення, до яких відносяться:
запалювальні, освітлювальні і димові.
Крім гусеничного варіанту САУ 2С35, розробляється колісний варіант,
який має позначення 2С35-1 “Коалиция-СВ-КШ”. На відміну від гусеничного
варіант САУ “Коалиция-СВ-КШ” розміщується на доопрацьованій базі
вантажного автомобіля КАМАЗ-6560. Основні доопрацювання шасі торкнулися
посилення каркаса рами вантажівки. Як і базова САУ 2С35, самохідна гаубиця
28
2С35-1 має безлюдне бойове відділення. Екіпаж САУ розміщується в
броньованій кабіні шасі. Час розгортання становить півтори хвилини.
Подальша модифікація СГ “Коалиция-СВ” проводиться у напрямку її
розміщення на платформі “Армата”. Установка даного шасі дозволить
збільшити бронювання установки і захищеність екіпажу, а також збільшить
мобільність установки. Планується проведення уніфікації системи з іншою
бронетехнікою. Продовжуються розробки з установки двобаштового корпусу.
Продовжується подальша модернізація гармати артилерійської системи
“Коалиция-СВ” в напрямку поліпшення балістичних характеристик і ресурсу
дії.
Рисунок 2.7 – 152 мм СГ 2С35-1 “Коалиция-СВ-КШ”
на колісному шасі.
Рисунок 2.8 – 152 мм СГ 2С35 “Коалиция-СВ”, яка
обладнана двома гарматами.
Таблиця 2.8
Тактико-технічні характеристики СГ 2С35 “Коалиция-СВ”
Рік прийняття на озброєння 2014
Калібр гармати, мм 152,4
Дальність стрільби, км 40-70
Боєкомплект 50-70
Швидкострільність, постр./хв 11-16
Маса, т 48,0
Довжина 6860
Ширина 3780
29
Продовження таблиці 2.8
Висота 3185
Базове шасі Т-90
Кути ВН, град. від− 4 до + 70
Кути ГН, град. ± 360
Товщина броні, мм 15
Екіпаж, чол. 3
Час переведення в бойове положення, хв. 1
Час переведення в похідне положення, хв. 1
Довідково:
СГ 2С35 “Коалиция-СВ” планується для озброєння важких механізованих
і мотострілецьких бригад Сухопутних військ РФ замість попереднього
покоління 152 мм гаубиць 2С19 “Мста-С”. Колісна гаубиця 2С35-1 планується
для озброєння середніх мотострілецьких бригад Сухопутних військ РФ замість
152 мм гаубиць 2А65 “Мста-Б”. Крім того, колісні САУ можуть надходити на
озброєння десантно-штурмових і гірських бригад.
2.5. 120мм самохідна артилерійська гармата 2С9-1М“Нона-СМ”
САГ 2С9-1М “Нона-СМ” це модернізований варіант 2С9-1. Початок
роботи над модифікацією – 2003 рік. Модернізація проводиться під час
капітального ремонту 2С9.
Рисунок 2.9 – 120 мм САГ 2С9-1М “Нона-СМ”.
САГ 2С9-1М “Нона-СМ” призначена для безпосередньої вогневої
підтримки підрозділів повітряно-десантних військ на полі бою.
Таблиця 2.9
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
120 мм нарізна гармата 2А51 на базі
гусеничного десантного
бронетранспортеру БТР-Д. Корпус
зроблений із зварних листів
броньового алюмінію.
Візуально не відрізняється від 2С9.
На відміну від базового шасі БТР-Д
на корпусі САГ 2С9-1М відсутні
кріплення для установки курсових
кулеметів. На корпусі встановлено
поворотний погін з оборотною
баштою, в якій встановлено 120 мм
гармату.
30
Уразливі частини (агрегати)120 мм САГ 2С9-1М “Нона-СМ”:
противідкатні пристрої, врівноважуючий механізм;
бойова укладка;
прилади спостереження та прицілювання;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
силове відділення (двигун, силова передача);
ходова частина (гусеничний рушій, підвіска);
особовий склад (екіпаж).
Модернізовану САГ оснащено автоматизованою системою керування
наведенням та вогнем, системою супутникової навігації та інерційної системи
відліку. Завдяки встановленій САК, САГ 2С9-1М здатна вести вогонь у складі
дивізіону в напівавтоматичному режимі.
Таблиця 2.10
Тактико-технічні характеристики САГ 2С9-1М “Нона-СМ”
Рік прийняття на озброєння 2003
Калібр гармати, мм. 120
Дальність стрільби, км. 8,8
Боєкомплект 40
Швидкострільність, постр./хв 8-10
Маса 8,5 т
Довжина 6020 мм
Ширина 2630 мм
Висота 2300 мм
Базове шасі БТР-Д
Кут ВН, град º від 4 до +80
Кут ГН, град º ± 35
Товщина броні протиосколкова
Екіпаж, чол. 4
Час переводу в бойове положення, сек. 30
Час переводу в похідне положення, хв. 1
Довідково:
2С9-1М перебуває на озброєнні артилерійських дивізіонів десантно-
штурмових і повітряно-десантних дивізій, бригад морської піхоти.
2.6. 120мм самохідна артилерійська гармата 2С42 “Лотос”
120 мм САГ 2С42 “Лотос” це перспективна розробка Центрального
науково-дослідного інституту точного машинобудування (АТ “Цнииточмаш”)
для повітряно-десантних військ РФ. САГ 2С42 “Лотос” планується для заміни
САГ 2С9 “Нона-С”, 2С9-1 “Свиристелка”, 2С9 -1М “Нона – СМ”.
31
Рисунок 2.10 – 120 мм САГ 2С42 “Лотос”.
САГ2С42 “Лотос” призначена для безпосередньої вогневої підтримки
підрозділів повітряно-десантних військ на полі бою, ураження живої сили,
броньованої техніки та укріплень противника.
Таблиця 2.11
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
120 мм САГ 2С42 “Лотос”
спроєктовано на основі
доопрацьованого шасі бойової
машини десанту БМД-4М. Корпус,
оснований на існуючих агрегатах
БМД-4М, зберігає основні параметри
та рівень бронезахисту. У
передньому відсіку розміщується
відділення управління, позаду якого
розміщується бойове відділення. В
кормі встановлений двигун,
трансмісія та інші агрегати.
Гусенична ходова частина з сімома
опорними катками з кожного борту.
Візуально схожа на БМД-4М з більшою
баштою обладнаною 120 мм гарматою.
Бронековпак простої форми, утвореної
великими плоскими панелями. Лобова
частина башти зібрана з похилих деталей,
зверху бойове відділення закривається
горизонтальною покрівлею. Лобова частина
оснащена прямокутною амбразурою, яка
прикрита циліндричною маскою невеликої
ширини. На зовнішній поверхні башти
розташовуються додаткові кожухи різних
пристроїв. Гусенична машина має
подовжений корпус і додаткову пару опорних
катків у складі ходової частини.
Уразливі частини (агрегати)120 мм САГ 2С42 “Лотос”:
противідкатні пристрої, врівноважуючий механізм;
бойова укладка;
прилади спостереження та прицілювання;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
силове відділення (двигун, силова передача);
32
ходова частина (гусеничний рушій, підвіска).
Бойовий модуль типу “Лотос” оснащено сучасними засобами управління
вогнем, має максимальну автоматизацію різних процесів, у тому числі
можливість автоматичної перезарядки гармати. Незалежно від типу боєприпасу
скорострільність становитиме 6-8 пострілів за хвилину.
Може мати додаткове озброєння в вигляді дистанційно керованого
бойового модуля. Модуль такої системи, озброєний кулеметом, може бути
розміщений на башті САГ.
Перспективна САГ “Лотос” буде відрізнятися збільшеними розмірами,
перш за все довжиною. Бойова маса бронемашини визначена на рівні 18 т.
Габарити і маса САГ відповідають можливостям наявних військово-
транспортних літаків. Це дозволить перевозити бронемашину повітрям або
організовувати десантування парашутним способом. САГ 2С42 “Лотос”
універсальна артилерійська система, здатна вести вогонь в різних режимах з
використанням широкої номенклатури боєприпасів. Для розширення кола
вирішуваних завдань, башта і її оснащення забезпечують наведення в будь-
якому напрямку по азимуту і ведення вогню з кутами підвищення від
– 4°до + 80. Планується використання перспективних артилерійських пострілів
декількох типів, що відрізняються підвищеною могутністю.
Таблиця 2.12
Тактико-технічні характеристики САГ 2С42 “Лотос”
Калібр гармати, мм 120
Дальність стрільби,км 13
Боєкомплект н/д
Швидкострільність, постр./хв. 6-8
Маса, т 18
Довжина 7085
Ширина 3152
Висота 2980
Базове шасі БМД-4М
Кути ВН, град від -4, до +80
Кути ГН, град ±360
Товщина броні 15
Екіпаж, чол. 4
Час переведення в бойове положення, с 30
Час переведення в похідне положення, хв 1
33
2.7. 125мм самохідна протитанкова гармата 2С25 “Спрут-СДМ-1”
СПГ “Спрут-СДМ1” розроблена ЦНДІ точного машинобудування і
Волгоградським тракторним заводом для заміни базової модифікації СПГ
“Спрут-СД”, яка була прийнята на озброєння у 2005 році.
Рисунок 2.11 – 125ммСПГ 2С25 “Спрут-СДМ-1”.
СПГ “Спрут-СДМ1” призначена для ураження живої сили та броньованої
техніки, підтримуючи наступ сухопутних військ.
Таблиця 2.13
Характерні ознаки озброєння
Уразливі частини (агрегати)125 мм СПГ 2С25 “Спрут-СДМ-1”:
противідкатні пристрої, врівноважуючий механізм;
бойова укладка;
прилади спостереження та прицілювання;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
силове відділення (двигун, силова передача);
Обрисування Ідентифікація
СПГ 2С25 “Спрут-СДМ-1”розроблена
на основі доопрацьованого шасі
бойової машини десанту БМД-4М.
Озброєння – гладкоствольна гармата
калібру 125 мм, кулемет калібру
7,62 мм. У передньому відсіку
розміщене відділення управління,
позаду якого розміщується бойове
відділення. У кормі установлений
двигун, трансмісія та інші агрегати.
СПГ 2С25 “Спрут-СДМ-1” візуально
схожа на БМД-4М з баштою,
обладнаною 125 мм гарматою. На
башті розташовано мортири, які
встановлюють димові завіси. Має
додатковий кулемет калібру 7,62 мм з
дистанційним управлінням, який
інтегрований в бойовий модуль,
аналогічний модулю танка Т-90М.
34
ходова частина (гусеничний рушій, підвіска);
особовий склад (екіпаж).
Вогнева потужність “Спрут-СД”, враховуючи гармату калібру 125 мм,
однакова з танками Т-72 і Т-90. Використовуються танкові боєприпаси –
осколково-фугасні, бронебійні підкаліберні і тандемні кумулятивні.
Бронепробиття снарядів досягає 770 мм броні під динамічним захистом.
Можуть застосовуватись реактивні керовані снаряди “Краснополь”, що мають
дальність 20 км. У боєкомплект також входять керовані протитанкові ракети.
Для “Спрут-СДМ1” використано шасі від БМД-4М, яке серійно
випускається на Курганському машинобудівному заводі. Двигун має
потужність в 500 к.с. На шосе установка розвиває швидкість 70 км/год., на
пересіченій місцевості – 45-50 км/год., на плаву – 7 км/год.
Прилади та система управління вогнем доведені до рівня танка Т-90М.
Вона включає в себе панорамний цілодобовий приціл командира “Соколиный
глаз” і приціл навідника-оператора з тепловізійним каналом. Приціли оснащені
автоматом супроводу цілі. Бортовий комп’ютер з високою точністю обчислює
траєкторію польоту снаряда з урахуванням цілого ряду чинників – як
зовнішніх, так і внутрішніх, залежних від стану систем СГ. При запуску
протитанкових ракет їх наведення проводиться по лазерному променю. “Спрут-
СДМ1” інтегрується в єдину систему управління тактичної ланки (ЄСУ ТЛ), що
дозволяє екіпажу як передавати іншим машинам дані про цілі, які необхідно
атакувати, так і отримувати цілевказання від командних пунктів, а також від
БПЛА і РЛС. “Спрут-СДМ1” важить 18 тон, має легке бронювання від куль і
осколків, обмежена вага дає можливість здійснювати його десантування.
Таблиця 2.14
Тактико-технічні характеристики СПГ 2С25 “Спрут-СДМ-1”
Рік прийняття на озброєння 2005
Калібр, мм 125
Дальність стрільби, км 20
Боєкомплект 40
Швидкострільність, постр./хв 7
Маса, т 18
Довжина, мм 9770
Ширина, мм 3152
Висота, мм 3050
Базове шасі БМД-4М
Кути ВН, град. -5…+15
Кути ГН, град. ±360
Товщина броні 15
Екіпаж, чол. 3
35
2.8. 120мм артилерійсько-мінометний комплекс “Набросок”
Артилерійсько-мінометний комплекс “Набросок” – нова розробка, яку
проводить Центральний науково-дослідний інститут “Буревесник” (м. Нижній
Новгород), що входить до складу НВК “Уралвагонзавод”.
Артилерійські системи зі складу цього комплексу призначаються для
застосування в ракетних військах і артилерії на батальйонному рівні. Всі зразки
комплексу базуються на різних шасі. У групу комплексу “Набросок” входить
три зразка самохідної артилерії: самохідні гармати “Флокс” і “Магнолія”, а
також самохідний міномет “Дрок”. Нові системи мають окремі спільні риси,
але при цьому суттєво відрізняються одна від одної за всіма показниками.
Дослідний зразок СГ “Флокс” створено у 2016 році разом із моделлю
міномета “Дрок”. Зразок комплексу “Набросок” – гармата “Магнолія” відкрито
не демонструвалася. Всі три артилерійські системи плануються до прийняття на
озброєння.
Проект “Набросок” передбачає установку схожих артилерійських систем
на різні шасі. СГ “Флокс” будується на колісній платформі і призначається для
використання в районах з розвинутою дорожньою мережею і невеликим
бездоріжжям. Для районів зі складним рельєфом місцевості з бездоріжжям, в
тому числі Арктики, створений інший варіант САУ – “Магнолія”, що
проєктується на плавучому гусеничному шасі.
СГ “Флокс” призначена для ураження живої сили, броньованої техніки
та інших наземних об’єктів противника переважно з закритих вогневих позицій.
Рисунок 2.12 – 120мм СГ “Флокс”.
СГ обладнана універсальною 120 мм гарматою на колісному шасі
аналогічною з гарматами СГ “Нона” і “Хоста”.
Таблиця 2.15
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
СГ “Флокс” являє собою
120 мм артилерійську систему
на базі тривісного
бронеавтомобіля з шасі “Урал-
СГ “Флокс” схожа на вантажний
автомобіль марки “Урал”. У передній
частині шасі розташована легкоброньована
кабіна дворядного компонування, за якою
36
Обрисування Ідентифікація
ВВ”. Шасі оснащується
дизельним двигуном
потужністю 270 к.с. і
трансмісією, що забезпечує
повний привід.
знаходяться два великі блоки з необхідним
обладнанням. Крім того, для самооборони
зверху на кабіні обладнано дистанційно
керований бойовий модуль з кулеметом
“Корд”. Поруч з ним на даху кабіни
монтуються вироби 902Б.
Безпосередньо на кормі розміщено
поворотний пристрій з гарматою.
Уразливі частини (агрегати)120 мм СГ “Флокс”:
противідкатні пристрої, врівноважуючий механізм;
бойова укладка;
прилади спостереження та прицілювання;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
силове відділення (двигун, силова передача);
ходова частина (гусеничний рушій, підвіска);
особовий склад (екіпаж).
Для розміщення екіпажу є броньована кабіна, що захищає від стрілецької
зброї і осколків
СГ “Флокс” комплектується сучасною системою управління вогнем, що
включає засоби навігації та контролю за наведенням гармати. Гармата
обладнана датчиками, які відстежують стан ствола. За їх допомогою після
кожного пострілу відновлюється наведення.
Таблиця 2.16
Тактико-технічні характеристики СГ “Флокс”
Рік прийняття на озброєння –
Калібр мм 120
Дальність стрільби 13-17
Боєкомплект, шт. 80
Швидкострільність, постр./хв. до 10
Маса 20
Базове шасі Урал-ВВ
Кути ВН, град º -5…+80
Кути ГН, град º: ±35
Товщина броні протиосколкова
Екіпаж, чол. 4
Час переводу в бойове положення,хв. не більше 0,5
Час переводу в похідне положення,хв. 1
37
82мм самохідний міномет 2С41 “Дрок” призначений для ураження
відкритої живої сили та легкоброньованої техніки.
Рисунок 2.13 – 82мм СМ “Дрок”.
Характеристики 82 мм міни дозволяють ефективно вирішувати завдання
вогневої підтримки на батальйонному рівні. За даними розробника, СМ “Дрок”
возить з собою 40 боєприпасів і має скорострільність до 12 пострілів за
хвилину. Дальність стрільби – від 100 м до 6 км.
Таблиця 2.17
Характерні ознаки озброєння
Уразливі частини (агрегати)82мм СМ “Дрок”:
противідкатні пристрої, врівноважуваючий механізм (ПВП,ВМ);
бойова укладка;
прилади спостереження та прицілювання;
засоби зв’язку;
електрообладнання (генератор, АКБ);
силове відділення (двигун, силова передача);
ходова частина (гусеничний рушій, підвіска);
особовий склад (екіпаж).
Флокс”, “Магнолія” і “Дрок” проходять державні випробування, після
проведення яких можуть надійти на озброєння сухопутних та повітряно-
десантних військ РФ.
Обрисування Ідентифікація
СМ “Дрок” розроблено на базі
двовісного бронеавтомобілю
“Тайфун-ВДВ” з бойовим
модулем, що обладнаний 82 мм
мінометом.
СМ “Дрок” візуально схожий на
бронеавтомобіль з установленим на даху
бойовим модулем. Цей модуль являє
собою башту з кріпленнями для 82 мм
міномета. Ствол розміщується на
противідкатних пристроях, проте при
необхідності його можна знімати. У цьому
випадку міномет перетворюється на
переносний і застосовується з двоногою і
опорною плитою стандартних типів.
38
3. ПРИЧІПНА АРТИЛЕРІЯ
3.1. 122мм причіпна гаубиця Д-30
122мм причіпна гаубиця Д-30 створена в СРСР наприкінці 1950-х років.
На озброєння прийнята на початку 1960 року. Перебуває на озброєнні більше
ніж 35 країн.
Рисунок 3.1 – 122мм причіпна гаубиця Д-30.
122мм причіпна гаубиця Д-30 призначена для знищення і подавлення
живої сили і вогневих засобів, руйнування дерево-земляних вогневих точок та
інших інженерних споруд польового типу, створення проходів у мінних полях і
дротових загородженнях, боротьби з артилерією, знищення броньованої
(легкоброньованої) техніки і танків.
122мм причіпна гаубиця Д-30 належить до числа наймасовіших
артилерійських систем післявоєнного періоду. Застосовувалась практично в
усіх воєнних конфліктах.
Конструкція лафета гаубиці забезпечує круговий обстріл при кутах
вертикального наведення від −5° до +18°, а коли казенна частина гармати
знаходиться в секторах між суміжними станинами, забезпечується стрільба при
кутах вертикального наведення від −7° до +70°.
Тяговий засіб гаубиці — автомобіль Урал-4320. Найбільша допустима
швидкість дорогами з асфальтовим або бетонним покриттям до 80 км/год.
Гаубиця споряджається також лижною установкою для транспортування по
глибокому сніжному покриву. Стрільба з лижної установки неможлива.
39
Таблиця 3.2
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
122 мм причіпна гаубиця Д-30
змонтована на трьохстанинному
лафеті, який при буксируванні
складається.
Має розкладний лафет, що
дозволяє вести круговий обстріл. Для
швидкої зміни напрямку стрільби є
важіль розблокування механізму
горизонтального наведення, що
дозволяє за лічені секунди розвернути
гармату у протилежному напрямку.
Обладнана домкратом для
переведення артилерійської частини в
бойове положення.
Уразливі частини (агрегати) 122 мм причіпної гаубиці Д-30:
прилади прицілювання, механізми наведення;
противідкатні пристрої та механізми урівноваження;
особовий склад обслуги.
Боєкомплект гармати включає снаряди: осколково-фугасні; активно-
реактивні; осколкові; бронебійно-кумулятивні; димові; освітлювальні;
агітаційні; спеціальні хімічні (зняті з озброєння).
Таблиця 3.3
Тактико-технічні характеристики 122мм Г Д-30
Тип гармати Нарізна гаубиця
Рік прийняття на озброєння 1960
Калібр гармати, мм 122
Дальність стрільби, км 15,4 (АРС)
Маса, кг 3210
Довжина, мм 5400
Ширина, мм 1600
Висота, мм 1600
Кут ВН, град. –7 +70
Кут ГН, град. 360
Розрахунок, чол. 7
Час переведення в бойове положення 1 хв. 35 сек.
Час переведення в похідне положення 2 хв.
40
3.2. 152мм причіпна гаубиця 2А65 “Мста-Б”
152-мм причепна гаубиця 2А65 “Мста-Б” була прийнята на озброєння
Сухопутних військ СРСР у 1986 році. Перебуває на озброєнні української армії
та армій країн СНД.
Рисунок 3.2 – 152-мм причепна гаубиця 2А65 “Мста-Б”.
152-мм причепна гаубиця 2А65 “Мста-Б” призначена для знищення
тактичних засобів ядерного нападу, артилерійських і мінометних батарей,
танків та інших броньованих засобів, руйнування польових фортифікаційних та
інших оборонних споруд, придушення живої сили і вогневих засобів, пунктів
управління, засобів протиповітряної і протиракетної оборони.
Метою розроблення гаубиці була необхідність підвищення дальності
стрільби, швидкострільності, збільшення кута вертикального наведення,
підвищення ефективної дії снаряда біля цілі, маневреності та інших
характеристик порівняно з гарматами МЛ-20, Д-1, Д-20.
Основна увага при розробленні причіпної гаубиці 2А65 “Мста-Б”
приділялася забезпеченню високих показників кучності стрільби гаубиці за
рахунок конструктивних заходів. Поєднання геометричних і конструктивних
параметрів снаряда дозволило забезпечити поліпшені аеродинамічні
характеристики нового осколково-фугасного снаряда і стійкість на траєкторії,
незважаючи на значну довжину і далекобійну форму снаряда.
Підресорений колісний хід гармати дозволяє буксирування її зі
швидкістю до 80 км/год, а на пересіченій місцевості – до 20 км/год.
Допоміжні металеві котки, що змонтовані на кінцях коробчастих станин,
дають змогу повернути гармату для стрільби в будь-якому необхідному
положенні без зміни положення станин.
41
Таблиця 3.4
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
152 мм причіпна гаубиця
2А65 “Мста-Б” змонтована на
колісному лафеті з розсувними
станинами.
Має трикамерне дульне гальмо. Над
стволом змонтовані гідропневматичні
противідкатні пристрої. На нижньому
станку лафета змонтований піддон, на який
з допомогою гідравлічного домкрату
опускається гармата під час переведення з
похідного положення в бойове.
Уразливі частини (агрегати) 152 мм причіпної гаубиці 2А65:
прилади прицілювання, механізми наведення;
противідкатні пристрої та механізми урівноваження;
особовий склад обслуги.
Стрільба з гаубиці може вестися як боєприпасами, розробленими
спеціально для неї, так і боєприпасами, що використовуються на гаубицях
Д-20, 2С3, МЛ-20.
До боєкомплекту гаубиці 2А65 “Мста-Б” входять наступні боєприпаси:
постріл 3ВОФ58, 3ВОФ72, 3ВОФ72 (з повним, далекобійним і
зменшеним зарядами відповідно) з осколково-фугасним снарядом 3ОФ45;
постріл 3ОФ91 з осколково-фугасним снарядом 3ОФ61 з газогенератором
і далекобійним снарядом;
постріл 3ОФ96, 3ОФ97, 3ОФ98 (з далекобійним, повним і зменшеним
зарядами) з осколково-фугасним снарядом 3ОФ64;
постріли 3ОФ32, 3ОФ33 (з повним і зменшеним зарядами) з осколково-
фугасним снарядом 3ОФ25;
постріли 3ОФ28, 3ОФ29, 3ВО30 (з далекобійним, повним і зменшеним
зарядами) з касетним снарядом 3-О-23 з кумулятивно-осколковими бойовими
елементами;
постріли 3ВО13, 3ВО14 (з повним і зменшеним зарядами) з касетним
снарядом 3-О-13 з осколковими бойовими елементами;
постріл 3ВНС38 з снарядом постановки радіопоміх 3РБ30-1-8;
постріл з снарядом постановки активних радіолокаційних поміх 3НС30;
постріл 3ВДЦ8 з димовим цілевказувальним снарядом з лазерним
підсвітленням 3ОФ39 комплексу “Краснополь”.
Таблиця 3.5
Тактико-технічні характеристики 152 мм 2А65 “Мста-Б”
Тип гармати Нарізна гаубиця
Рік прийняття на озброєння 1986
Калібр гармати, мм 152
Дальність стрільби, км 24,7 (28,5)
42
Продовження таблиці 3.5
Маса, кг 7000
Довжина, мм 7200
Ширина, мм 2500
Висота, мм 1950
Кут ВН, град. –3 +70
Кут ГН, град. ±28
Розрахунок, чол. 7
Час переведення в бойове положення, хв. 3
Час переведення в похідне положення, хв. 3
3.3.152 мм легка гаубиця 2А61 “ПАТ-Бˮ
152 мм легка гаубиця 2А61 “ПАТ-Бˮ була розроблена в ОКБ-9 на
артилерійскому заводі № 9 (м. Єкатеринбург, Росія). На озброєння була
прийнята в 1991 році.
Рисунок 3.3 152 мм легка гаубиця 2А61 “ПАТ-Бˮ.
152 мм причіпна гаубиця 2А61 “ПАТ-Бˮ призначена для знищення і
подавлення живої сили і вогневих засобів, руйнування дерево-земляних
вогневих точок та інших інженерних споруд польового типу, створення
проходів у мінних полях і дротових загородженнях, боротьби з артилерією,
знищення броньованої (легко броньованої) техніки і танків.
Причиною розроблення гаубиці стало переведення польової артилерії
НАТО на єдиний калібр 155 мм.
Уразливі частини (агрегати) 152 мм причіпної гаубиці 2А61 “ПАТ-Бˮ:
прилади прицілювання, механізми наведення;
противідкатні пристрої та механізми урівноваження;
особовий склад обслуги.
43
Таблиця 3.6
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
152 мм причіпна гаубиця 2А61
“ПАТ-Бˮ змонтована на
тристанинному лафеті, який при
буксируванні складається.
Виглядає як 122 мм причіпна
гаубиця Д-30. Зовнішньою
відмінністю є дульне гальмо
характерної форми.
Так як і гаубиця Д-30 має
розкладний лафет, що дозволяє вести
круговий обстріл. Обладнана
механізмом досилання снарядів.
Гаубиця 2А61 виконана на тристанинному лафеті, аналогічному 122 мм
причіпній гаубиці 2А18М (Д-30).
Розміщення гаубиці 2А61 “ПАТ-Бˮ на лафеті аналогічному 122 мм
причіпній гаубиці (Д-30) стало можливим завдяки використанню дульного
гальма принципово нової конструкції, яка забезпечує поглинання більшої
частини енергії відкату. Для забезпечення процесу заряджання на лафеті
встановлено механізм досилання снарядів. Заряджання роздільно-гільзове.
Також на верхньому станку є легкий щиток для захисту бойового розрахунку
від куль і осколків. Балістика пострілів 2А61 практично ідентична 152-мм
гаубиці-пушці МЛ-20 на заряді № 3.
На базі 2А61 розроблено варіант зі стволом калібру 155 мм під
боєприпаси НАТО. Відповідно удосконалені і прицільні пристрої.
Таблиця 3.7
Тактико-технічні характеристики 152 мм гаубиці 2А61 “ПАТ-Бˮ
Рік прийняття на озброєння 1991
Калібр гармати, мм 152,4
Дальність стрільби, км 4-15,2
Швидкострільність, постр./хв. 6-8
Маса, т 4,35
Довжина, мм 6360
Ширина, мм 1970
Висота, мм 2200
Колія, мм 1840
Кути ВН, град. від− 5 до + 70
Кути ГН, град. ± 360
Маса ОФ снаряда, кг 43,56
Заряджання: снаряда
заряду
напівавтоматичне досилачем
ручне
Розрахунок, чол. 7
Час переведення в бойове положення, хв 2
Швидкість буксирування, км/год до 80
Довідково: було випущено обмежена кількість гармат у кількості 6 шт.
44
3.4. 152 мм причіпна пушка 2А36 “Гіацинт-Бˮ 2А36
152 мм пушка 2А36 “Гіацинт-Бˮ 2А36 з підвищеною дальністю стрільби
розроблена в СРСР на Пермському машинобудівному заводі. Прийнята на
озброєння в 1975 році.
Рисунок 3.7 – 152 мм причіпна пушка 2А36 “Гіацинт-Бˮ.
152 мм пушка 2А36 “Гіацинт-Бˮ призначена для ураження
артилерійських і мінометних батарей, танків та іншої броньованої техніки,
протитанкових засобів, живої сили, засобів ППО та ПРО, пунктів управління,
для руйнування польових фортифікаційних споруд. Може вести вогонь по
спостережуваних і неспостережуваних цілях із закритих позицій і прямою
наводкою.
Таблиця 3.8
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
152 мм пушка 2А36 “Гіацинт-Бˮ
2А36 має двовісну ходову частину.
Ствол оснащено щілинним
багатокамерним дульним гальмом.
Обладнана домкратом для
переведення артилерійської частини в
бойове положення. Характерна
зовнішня відмінність – двовісна ходова
частина з торсіонним підресорюванням,
що дозволяє буксирування зі
швидкістю до 80 км./год. і
багатокамерне щілинне дульне гальмо.
45
Уразливі частини (агрегати) 152 мм причіпної пушки 2А36 “Гіацинт-Бˮ:
прилади прицілювання, механізми наведення;
противідкатні пристрої та механізми урівноваження;
особовий склад обслуги.
Пушка буксирується вантажними автомобілями КрАЗ-255Б, КрАЗ-260
(6×6) або гусеничними артилерійськими тягачами АТ-Т, АТС, АТС-59, МТ-Т,
при цьому забезпечується висока швидкість переміщення.
152 мм пушка 2А36 “Гіацинт-Бˮ знаходиться на озброєнні Російської
Федерації, Фінляндії і деяких країн СНД.
Пушка оснащена напівавтоматичним горизонтальним клиновим затвором
зі скалковою автоматикою і гідропневматичним акумулятором, який
використовує енергію відкату, ланцюговим досилачем для роздільного
досилання снаряда і гільзи з зарядом, гідравлічним гальмом відкату і
гідропневматичним накатником, пневматичним врівноважуючим механізмом
штовхаючого типу, секторними підйомним і поворотними механізмами з
двошвидкісним механізмом вертикального наведення, щілинним
багатокамерним дульним гальмом, механічним прицілом з панорамою ПГ-1М і
оптичним прицілом ОП4М-90А. Має двовісну ходову частину з торсіонним
підресорюванням.
Стрільба з пушки 2А36 “Гіацинт-Бˮ ведеться з піддону при вивішених
спарених колесах, що значно підвищує стійкість при стрільбі і відповідно
покращує кучність стрільби. Піднімання і опускання гармати на піддон
виконується гідравлічними домкратами.
До боєкомплекту пушки входять осколково-фугасні снаряди 3ОФ29,
активно-реактивні снаряди ОФ-59, касетні снаряди 3О-13 з осколковими
бойовими елементами, касетні снаряди с самоприцілювальними бойовими
елементами, снаряди-постановники активних і пасивних радіоперешкод,
протитанкові кумулятивні та димові снаряди. Можлива стрільба коректованим
артилерійським снарядом 2К25 “Краснопольˮ. Може використовувати ядерні
боєприпаси малої потужності 0,1-2 кт (заборонені).
Таблиця 3.9
Тактико-технічні характеристики 152 мм пушки 2А36 “Гіацинт-Бˮ
Рік прийняття на озброєння 1975
Калібр гармати, мм 152,4
Дальність стрільби ОФ снарядом
АРС, км
28,5
33,5
Швидкострільність, постр./хв 5 − 6
Маса, т 9,8
Довжина, мм 12300 − 12920
Ширина, мм 2788
Висота, мм 2760
Колія, мм 2340
Кути ВН, град. Від − 2,5 до + 57
46
Продовження таблиці 3.9
Кути ГН, град. ± 25
Маса ОФ снаряда, кг 46
Заряджання: снаряда
заряду
напівавтоматичне досилачем
ручне
Розрахунок, чол. 8
Час переведення в бойове положення, хв 3 − 4
Швидкість буксирування, км/год 35 − 80
3.5. 100 мм причіпна протитанкова пушка МТ-12
100 мм причіпна гладкоствольна протитанкова пушка МТ-12 розроблена
в СРСР наприкінці 1960-х років. На озброєнні з 1970 року.
Рисунок 3.8 – 100 мм причіпна гладкоствольна протитанкова пушка МТ-12.
100 мм причіпна гладкоствольна протитанкова пушка МТ-12 є
модернізацією 100 мм гармати Т-12. Призначена для знищення бронетанкової
техніки, живої сили, вогневих точок та інженерних польових споруд прямою
(напівпрямою) наводкою. Також може вести вогонь із закритих вогневих
позицій. Відсутність у стволі нарізів компенсується за рахунок стабілізаторів,
що розкриваються після пострілу. Це найбільше підходить для кумулятивного
снаряда, так як відсутність обертання снаряда не розмиває кумулятивний
струмінь при підриві кумулятивного заряду.
В якості тягача використовується, як правило, МТ-ЛБ, гусеничний хід
якого забезпечує високу прохідність по бездоріжжю зі швидкістю до 60 км/год.
47
Таблиця 3.10
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
100 мм причіпна гармата МТ-12
“Рапіраˮ змонтована на на
двохстанинному лафеті.
Конструктивно виглядає як гармата
на класичному двохстанинному
лафеті. Ствол гармати складається з
100 мм гладкостінної труби-моноблока
з дульним гальмом характерної форми,
казенником і обоймою.
Уразливі частини (агрегати) 100 мм причіпної гармати МТ-12 “Рапіраˮ:
прилади прицілювання, механізми наведення;
противідкатні пристрої та механізм урівноваження;
особовий склад обслуги.
До боєкомплекту 100 мм причіпної гармати МТ-12 “Рапіраˮ входять
наступні боєприпаси:
бронебійно-підкаліберні (УБМ1, УБМ2, УБМ10);
осколково-фугасні (УОФ3, УОФ12);
кумулятивні (УБК2, УБК2М, УБК8, УБК8М);
інертні;
протитанкові з керованими ракетами (ЗУБК10, постріл з КР “Стугнаˮ).
Таблиця 3.11
Тактико-технічні характеристики 100 мм гладкоствольної протитанкової
пушки МТ-12
Рік прийняття на озброєння 1970
Калібр гармати, мм 100
Дальність стрільби, км 8200
Швидкострільність, постр./хв. 6 – 14
Маса, т 3100
Довжина, мм 9650
Ширина, мм 2320
Висота, мм 1600…2600
Колія, мм 920
Кути ВН, град. 20
Кути ГН, град. ± 27
Маса ОФ снаряда, кг
Розрахунок, чол. 6 – 7
Час переведення в бойове положення, сек. 55
Час переведення в похідне положення. 1 хв. 20 сек.
Швидкість буксирування, км/год. до 80
48
3.6. 82 мм автоматичний міномет 2Б9
82 мм автоматичний міномет 2Б9 створено на основі 82 мм казематного
автоматичного міномета КАМ, що був розроблений в 1946 році і прийнятий на
озброєння в 1955 році. Буксируємий варіант було прийнято на озброєння в 1970
році під назвою 82 мм автоматичний міномет 2Б9 “Василекˮ.
Рисунок 3.9 – 82 мм автоматичний міномет 2Б9.
82 мм міномет призначений для знищення вогневих засобів та живої
сили, розташованих відкрито та в траншеях. Відноситься до самозарядної
автоматичної зброї, постріл з якої відбувається при відкритому затворі.
Таблиця 3.12
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
82 мм міномет 2б9 складається з
ствола, затворної коробки, затвора,
противідкатного механізму,
верхнього станка, нижнього станка з
двома станинами, шасі.
Конструктивно виглядає як
причіпна гармата. При переведенні в
бойове положення колеса міномета
вивішуються, а міномет опирається на
домкрат і сошники розведених станин.
Уразливі частини (агрегати):
ствол;
прилади прицілювання;
особовий склад обслуги;
двонога-лафет та механізми наведення.
49
Для транспортування міномета в кузові чи на буксирі використовується
транспортна машина 2Ф54, створена на базі автомобіля ГАЗ-66-05. Міномет
2Б9 і транспортна машина 2Ф54 разом складають систему 2К21. Завантаження
міномета здійснюється розрахунком вручну з допомогою поліспаста.
Буксировка міномета здійснюється тільки при зміні вогневої позиції.
Стрільба з міномета ведеться одиночними пострілами та автоматично.
Може вести стрільбу прямою (напівпрямою) наводкою.
Для стрільби використовується осколковий постріл 3В01. До складу
пострілу входить шестипера міна О-832У і метальні порохові заряди –
основний Ж-832ДУ додатковий 4Д2.
Таблиця 3.13
Тактико-технічні характеристики 82 мм міномета 2Б9
Рік прийняття на озброєння 1970
Калібр міномета, мм 82
Дальність стрільби, км 4270
Швидкострільність, постр./хв. 170
Маса, кг 632
Довжина, мм 4011
Ширина (похідне пол./ бойове пол.), мм 1057/3013
Висота, мм 1800
Кути ВН, град. 78
Кути ГН, град. ±30
Маса ОФ міни, кг 3,14
Розрахунок, чол. 4
Час переведення в бойове положення, сек. 55
Час переведення в похідне положення, сек. 80
Швидкість буксирування, км/год. 60 (20)
3.7. 120 мм міномет 2Б11
120 мм міномет 2Б11 розроблено в 1979 році в СРСР. Прийнято на
озброєння в 1981 році.
Рисунок 3.10 – 120 мм міномет 2Б11.
50
120 мм міномет 2Б11 є модифікацією 120 мм міномета зразка 1943 року
М-43. Удосконалення в основному стосуються використання нових матеріалів,
що дозволило зменшити бойову вагу міномета 2Б11 порівняно з М-43.
Таблиця 3.14
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
120 мм міномет 2Б11 має
класичний вигляд.
Конструктивно виглядає як
міномет М-43. При стрільбі
заряджається з дульної частини ствола.
Можливе оснащення курково-
спусковим механізмом та
запобіжником від подвійного
заряджання.
Уразливі частини (агрегати):
ствол;
прилади прицілювання;
особовий склад обслуги;
двонога-лафет та механізми наведення.
Транспортується 2Б11 зазвичай у зібраному вигляді на легкому колісному
лафеті. За необхідності ствол, плита і лафет можуть бути відокремлені один від
одного і транспортуватися в розібраному вигляді в’ючним способом.
На основі 120 мм міномета 2Б11 розроблено комплекс 2С12 “Саниˮ.
Комплекс розміщується на колісних шасі типу Урал-43206 і гусеничних шасі
типу МТ-ЛБ. Це дозволило значно скоротити час на розгортання і підготовку
до використання. Також це дало можливість зменшити розрахунок обслуги
міномету.
120 мм міномет 2Б11 може використовувати практично всі види 120 мм
мін, у тому числі і зарубіжного виробництва.
Таблиця 3.15
Тактико-технічні характеристики 120 мм міномета 2Б11
Рік прийняття на озброєння 1981
Калібр міномета, мм 120
Дальність стрільби, м 480 – 7100
Швидкострільність, постр./хв 10
Маса, кг 210
Кути ВН, град. 80
Кути ГН, град. ±5
Розрахунок, чол.
Час переведення в бойове положення, сек. 45
Час переведення в похідне положення, хв. 1
Швидкість буксирування, км/год. 60 (20)
51
3.8. 82 мм міномет 2Б14 “Подносˮ
82 мм міномет 2Б14 “Подносˮ прийнято на озброєння в 1983 році,
пройшовши полігонні й військові випробування в Афганістані.
Рисунок 3.11 – 82 мм міномет 2б14 “Подносˮ.
82 мм міномет 2б14 “Подносˮ призначений для знищення та подавлення
живої сили та вогневих засобів. Військові випробування в Афганістані
показали, що тільки 82 мм міномети можуть забезпечити стрілецьким
підрозділам безпосередню вогневу підтримку і супроводження при веденні
бойових дій в умовах гірської місцевості.
Таблиця 3.16
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
82 мм міномет 2Б14 “Подносˮ має
класичний вид.
Конструктивно виглядає як
міномет 2Б11. Опорна плита круглої
форми з привареними знизу
грунтозачепами. У похідному
положенні розбирається і
переноситься або перевозиться у трьох
тюках.
Уразливі частини (агрегати):
ствол;
прилади прицілювання;
особовий склад обслуги;
двонога-лафет та механізми наведення.
52
У 1984 році було прийнято на озброєння виріб 2127, що представляє
собою комплекс пристроїв для установки, укладання й транспортування двох
82 мм мінометів, боєзапасу і ЗІП міномету на автомобілі УАЗ-469 з метою
підвищення маневреності та бойових можливостей підрозділів швидкого
реагування.
82 мм міномет 2б14 “Подносˮ може використовувати ті ж боєприпаси, що
і 82 мм міномет “Васильокˮ.
Таблиця 3.17
Тактико-технічні характеристики 82 мм міномета 2Б14 “Подносˮ
Рік прийняття на озброєння 1983
Калібр гармати, мм 82
Дальність стрільби, м 85 – 3922
Швидкострільність, постр./хв 15 –22
Маса, т 42
Кути ВН, град. 85
Кути ГН, град. ±4
Маса О міни, кг 3,14
Розрахунок, чол. 2 – 4
Час переведення в бойове положення, сек. 35
Час переведення в похідне положення, сек. 35
53
4. ПРОТИТАНКОВІ РАКЕТНІ КОМПЛЕКСИ
4.1. Протитанковий ракетний комплекс “Хризантема-С”
ПТРК “Хризантема-С” є модернізацією комплексу ПТРК “Хризантема”,
яку проводило конструкторське бюро машинобудування міста Коломни.
Рисунок 4.1 – ПТРК “Хризантема-С”.
ПТРК “Хризантема-С” – багатоцільовий ракетний комплекс, призначений
для ураження легкоброньованих цілей, катерів, інженерних споруд, живої сили,
може одночасно вести вогонь по двох цілях, захищений від організованих і
неорганізованих радіо- та ІЧ-перешкод.
Бойова машина 9П157-2 призначена для виконання бойових завдань
окремо або у складі підрозділу. Бойова машина командира взводу 9П157-3
призначена для управління взводом бойових машин 9П157-2 та виконання
бойових завдань окремо або у складі підрозділу.
Бойова машина командира батареї 9П157-4 створена на базі шасі
БМП-3 та призначена для управління батареєю бойових машин 9П157-2 та
9П157-3. Проводить розвідку місцевості та проведення цілевказання бойовим
машинам, забезпечує розподіл цілей між взводами та окремими бойовими
машинами, знищує живу силу противника, яка проникла в розташування
батареї.
Таблиця 4.1
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
БМ 9П157-2, 9П157-3, 9П157-4
створені на базі БМП-3.
У середині корпусу БМ 9П157-2,
9П157-3 розташована боєукладка.
БМ оснащено оптико-лазерною
системою наведення (ОЛСУ) і
радіолокаційною системою
управління (РЛСУ).
Всі БМ ПТРК “Хризантема-С”
візуально схожі на БМП-3.
На БМ 9П157-2, П157-3 встановлено
висувні пускові установки, на яких
розміщуються два транспортно-
пускових контейнери з ракетами,
зліва від контейнерів з ракетами
знаходиться антена радіолокаційної
станції.
54
Уразливі частини (агрегати):
пускова установка з ПТКР;
елементи автоматизованої системи заряджання та боєукладка;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
моторно-трансмісійне відділення шасі;
паливні баки шасі;
особовий склад обслуги.
Склад комплексу ПТРК “Хризантема-С”:
бойова машина 9П157-2 (шасі 699-СБ2 на вузлах и агрегатах БМП-3);
бойова машина командира взводу 9П157-3 (шасі 699-сб2 на вузлах та
агрегатах БМП-3);
бойова машина командира батареї 9П157-4 (шасі БМП-3);
ракета керована протитанкова 9М123;
ракета керована протитанкова 9М123Ф;
машина контрольно-перевірочна 9В945-1 (для перевірки БМ);
машина контрольно-перевірочна 9В990-1 (для перевірки ракети);
комплект перевірочної апаратури баз боєприпасів 9В946-1;
комплекти ЗІП (одиночний, груповий и ремонтний);
Тренажер 9Ф852:
ракета керована практична 9М123 Практ.;
ракета учбово-тренувальна 9М123 Макет;
ракета учбова с діючою бортовою апаратурою 9М123 Учбова;
ракета учбова розрізна 9М123 Розр.;
ракета учбова розрізна 9М123Ф Розр.;
мішень учбова 9Ф734;
комплект учбово-технічних плакатів.
Рисунок 4.2 – бойова машина
командира взводу.
Рисунок 4.3 – бойова машина
командира батареї.
55
Рисунок 4.4 – бойова машина
9П157-2.
Рисунок 4.5 – пускова установка.
Таблиця 4.2
Тактико-технічні характеристики ПТРК “Хризантема”
Маса комплексу 9П127-2, т близько 3
Штатно монтується на шасі БМП-3
Плаває зі швидкістю, км/ч 10
Екіпаж, чол. два: механік-водій і оператор
Автоматична боєукладка на 15 ракет 9М123-2
Заряджання пускової установки автоматичне
Система управління комбінована
Дальність стрільби, м 6000
Основні характеристики ракети 9М123-2:
Маса спорядженої, кг 46
Маса бойової частини, кг 8
Діаметр, мм 152
Довжина, мм 2040
Розмах крила, мм 310
Дальність пуску, км до 5 (за лазером) / до 6 (по
радіоканалу)
Швидкість польоту, м 1,2
Система наведення за лазерним променем/ по радіоканалу
Бойова частина:
Тандемно-кумулятивна БЧ ракети – пробиває 1,1–1,2 м броні за динамічним
захистом.
Ракета 9М123 має чотири варіанта виконання:
9М123 з тандемно-кумулятивною БЧ і наведенням за лазерним
променем;
9М123-2 з тандемно-кумулятивною БЧ і наведенням по радіоканалу;
9М123Ф з термобаричною БЧ і наведенням за лазерним променем;
9М123Ф-2 з термобаричною БЧ і наведенням по радіоканалу.
56
Рисунок 4.6– ракета 9М123Ф.
У хвостовій частині ракети розташовується апаратурна частина та привід
рулів ракети, які знаходяться перед сопловим блоком та розміщені
перпендикулярно осі сопел.
За будь-якої погоди радіолокатор з висувною антеною, що працює в
діапазоні 100 – 150 ГГц, дозволяє вести стрільбу по наземних цілях, що
рухаються зі швидкістю 10-60 км/год., повітряних – до 340 км/год., надводних,
радіоконтрастних, нерухомих. У протитанковому ракетному комплексі стрільба
автоматична: комплекс сам виявляє ціль за заданими параметрами, готує
ракету, керує її польотом. Оператор лише приймає рішення і натискає кнопку
“Пуск”.
Рисунок 4.7 – антена РЛС та теплотелевізійний прилад управління 1К118Т.
За умов гарної видимості (незалежно від рівня освітлення) можна
використовувати лазерний канал. У цьому випадку наведення, зазвичай,
напівавтоматичне. Комплекс здатний, використовуючи різні канали, одночасно
стріляти по двох різних цілях:
автоматика за радіопроменем веде одну ракету;
оператор за лазерним променем керує другою ракетою.
Можливе встановлення “Хризантеми” на інші типи шасі, умонтування в
фундамент доту або поставлення на бойовий катер. Авіаційний варіант не
розроблявся.
57
4.2. Протитанковий ракетний комплекс “Корнет-Е”
ПТРК “Корнет-Е” призначений для ураження танків, які оснащені
динамічним захистом; фортифікаційних споруд (дос, дзос, залізобетоні бункери
інші укриття); неброньованих і легко-броньованих цілей; вертольотів, що
зависають.
Рисунок 4.8 – ПТРК “Корнет-Е”
Склад комплексу: керовані ракети з тандемно-кумулятивною та
термобаричною БЧ; пускові установки: переносна та багатозарядна, що
розміщується на легких носіях; тепловізійний приціл; засоби технічного
обслуговування.
Таблиця 4.3
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
Комплекс переносний. Може бути
встановлений на різні базові шасі.
Малі габарити і маса складових
частин комплексу дозволяють
сформувати компактні в’юки, що
забезпечують можливість
транспортування його розрахунком
з трьох осіб.
ПТРК зовнішньо виглядає як
класичний переносний комплекс з ПУ
та ТПК, встановленими на тринозі.
Уразливі частини (агрегати) ПТРК “Корнет-Е”:
пускова установка з ПТКР;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
особовий склад обслуги.
Універсальність застосування – ураження всіх цілей поза зоною
ефективного у відповідь вогню противника.
Забезпечення бойової роботи в положенні “лежачи”, “з коліна”, “стоячи в
окопі”, з підготовлених та непідготовлених вогневих позицій.
Застосування – ураження всіх вказаних типів цілей вдень і вночі.
58
Кодування лазерного випромінювання дозволяє з двох пускових
установок вести одночасну перехресну та паралельну стрільбу по двох близько
розташованих цілях.
Повна захищеність від впливу випромінювання станцій оптичних
перешкод.
Рисунок 9 – ПТРК “Корнет-Е” на базі БТР-Д.
Таблиця 4.4
Тактико-технічні характеристики ПТРК “Корнет-Е”
Маса, кг:
транспортно-пусковий контейнер з ракетою
ракета
маса БЧ
29
26
7
Екіпаж, чол. 2
Система управління напівавтоматична, за променем
лазера
Дальність стрільби, м
вдень
вночі, з використанням тепловізійного прицілу
мінімальна дальність стрільби
до 5500
до 3500-4500
100
Бойова частина:
Тандемна кумулятивна:
маса ВР, кг
бронепробиваємість
пробійність бетонного моноліту, мм
4,6
1200 мм гомогенної броні за
ДЗ
не менше 3000
Температурний діапазон бойового
застосування, °С
“Корнет” від −50° до +50°С
“Корнет-Э” від −20° до +60°С
Час перезаряджання пускової установки, с. 30
Максимальна флангова швидкість цілі: 70 км/год.
Тепловізійний приціл 1ПН-79 “Метис-2”
Маса, кг
Дальність виявлення/стрільби цілі вночі, м
Дальність розпізнавання цілі, м:
11
2500
59
Продовження таблиці 4.4
Час переведення з похідного положення в
бойове
менше 1 хв.
Готовність до пуску, після виявлення цілі, с. 1-2
Бойова швидкострільність, постр./хв. 2-3
Час перезарядження ПУ, с: 30
Кути наведення ПУ 9П163М-1/9П163М-2:
по горизонталі
по вертикалі
360/180°
від – 5° до + 20°/
– 10° до + 15°
Модифікації:
“Корнет-Э” – експортна модифікація комплексу “Корнет”;
“Корнет-Д” – модернізована версія комплексу “Корнет” (дальність
стрільби – 10 км, бронепробиття 1100 –1300 мм);
“Корнет-ЭМ” – експортна версія комплексу “Корнет-Д”.
“Корнет-Т” – самохідна пускова установка – бойова машина 9П162 на
базі шасі БМП-3 (“об’єкт 699”).
4.3. Протитанковий ракетний комплекс “Корнет-ЕМ”
Протитанковий ракетний комплекс розробки Тульського КБ
Приладобудування. Розроблений на базі комплексу танкового керованого
озброєння “Рефлекс”.
Рисунок 4.10 – ПТРК “Корнет-ЕМ”
Багатоцільовий високоточний ракетний комплекс “Корнет-ЕМ” великої
дальності. Призначений для ураження наземних і повітряних цілей, танків з
60
динамічним захистом, легкоброньованої техніки, надводних та повітряних
цілей (БЛА, вертольоти, літаки штурмової авіації), а також фортифікаційних
споруд.
Таблиця 4.5
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
Автоматична пускова установка з
готовими до пуску 4 керованими
ракетами. Установка має
телетепловізійний приціл з
тепловізором третього покоління
та телевізійними камерами
високої якості; вбудований
лазерний далекомір й лазерний
канал наведення ракет, а також
автомат супроводження цілі з
приводами наведення.
Візуально схожа на броньовану
машину, яка обладнана двома чи
однією автоматичною ПУ. Ракети
укриті в корпус автомобіля, який
виглядає звичайним позашляховиком,
а не носієм високоточної зброї.
Уразливі частини (агрегати)ПТРК “Корнет-ЕМ”:
пускова установка з ПТКР;
елементи автоматизованої системи заряджання та боєукладка;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
моторно-трансмісійне відділення шасі;
паливні баки шасі;
особовий склад обслуги.
Базовим шасі для ракетного комплексу є бронеавтомобіль сімейства
“Тигр” з колісною формулою 4х4. Всередині кабіни цієї машини
встановлюється набор пристроїв та систем, необхідних для виконання бойових
завдань з використанням керованих ракет. На робочому місці оператора
комплексу монтується пульт для керування. Крім того, в кормовій частині
машини розміщуються дві пускові установки для ракет.
Пускова установка для самохідного ПТРК “Корнет-ЕМ” складається з
декількох основних елементів. На одній стійці кріпляться чотири транспортно-
пускових контейнера ракет, під якими розташований блок оптико-електронного
обладнання, необхідного для пошуку цілей та керування ракетами. Опорний
пристрій пускової установки обладнаний приводами для підйому в бойове
положення з виведенням ракет за межі корпуса базової машини. Після
проведення стрільби пускова установка може повертатися всередину корпуса.
При цьому люк в даху машини закривається кришкою, яка розміщена на
пусковій установці.
61
Таблиця 4.6
Тактико-технічні характеристики ПТРК “Корнет-ЕМ”
Маса комплексу
(з боєкомплектом із 1/2 ПУ), т.
0,8/1,2 (розміщення у запропонованому
варіанті двох автоматичних пускових
установок)
Боєкомплект комплексу 16 ракет (8 готових до застосування)
Всі ракети сімейства “Корнет-Э”. Може
вести залпову стрільбу двома ракетами
по одній цілі, що забезпечує подолання
систем активного захисту.
Система управління Автоматична високозахищена лазерно-
променева
Дальність стрільби, м 150–10000 (телекерованими в промені
лазера ракетами з використанням
автоматичної системи керування, що має
високу перешкодозахищеність)
до 8000 (ПТУР з КБЧ)
до 10000 (УР з ФБЧ)
БЧ кумулятивна з тротиловим
еквівалентом, кг 7
Бронепробиваємість, мм до 1300
Час переводу з похідного
положення в бойове, сек.
не перевищує 7
4.4. Протитанковий ракетний комплекс “Гермес”
Перспективний комплекс керованої ракетної зброї, розроблений в
Тульському КБ приладобудування. Випробування авіаційного варіанту були
завершені в 2003 році, вперше широкому загалу комплекс був
продемонстрований 22 лютого 2009 року.
Рисунок 4.11 – ПТРК “Гермес”.
62
ПТРК “Гермес” призначений для ураження сучасних і перспективних
об’єктів бронетанкової техніки, неброньованих транспортних засобів,
стаціонарних інженерних споруд, надводних цілей, малошвидкісних повітряних
цілей, що низько летять, живої сили в укриттях.
Таблиця 4.7
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
ПТРК “Гермес” побудований за
модульним принципом, що дає
можливість оптимізувати склад
залучених засобів залежно від
розв’язуваних завдань, розумно
поєднувати різні способи
наведення на різних дальностях
стрільби.
ПТРК наземного базування нагадує
бойову машину РСЗВ з двома
пакетами ПУ на 24 ТПК з ракетами (по
12 шт.). Може бути встановлений на
наземних, повітряних і морських
носіях.
Уразливі частини (агрегати):
пускова установка з ПТКР;
елементи автоматизованої системи заряджання та боєукладка;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
моторно-трансмісійне відділення шасі;
паливні баки шасі;
особовий склад обслуги.
Склад комплексу:
боєкомплект керованих ракет у ТПК з трьома типами головок
самонаведення (лазерною напівактивною, інфрачервоною, радіолокаційною);
БМ з пусковою установкою пакетного типу (по 24 ТПК) з бортовими
засобами розвідки і лазерним підсвічуванням цілей;
машина керування вогнем з підйомно-щогловим пристроєм для
багатоканальних, багатоспектральних оптико-електронних і радіолокаційних
засобів розвідки, що призначена для ведення розвідки, виявлення та
розпізнавання цілей, розподілу цілей цілевказівки.
Ракета “Гермес” зі стартовим двигуном, який відокремлюється, має
універсальну осколково-фугасну БЧ.
Органи управління – аеродинамічні рулі.
Тип старту – з ТПК вибивним зарядом.
Для стрільби до 100 км ракета оснащується стартовою сходинкою
збільшеного калібру.
Система управління – комбінована: на початковій ділянці польоту ракета
управляється інерційною (для версій з дальністю польоту 15-18 км) або
радіокомандною системою (для версій з дальністю польоту 40 і 100 км), на
кінцевій ділянці здійснюється напівактивне самонаведення ракети на ціль за
відбитим від неї лазерним випромінюванням або інші види самонаведення.
63
Цілевказання для “Гермеса” можуть видавати як власні машини
управління, змонтовані на гусеничному броньованому шасі й здатні діяти
безпосередньо в бойових порядках, так і пілотовані й безпілотні літальні
апарати, оснащені відповідною апаратурою, а також піхотинці, котрі мають
мобільний переносний комплекс засобів автоматизованого управління вогнем
“Малахіт”.
Для цілевказання можуть використовуватися і загальновійськові засоби
розвідки – це забезпечує “Гермесу” високу гнучкість застосування, малий час
реакції на виклик вогню.
Алгоритми, закладені в основу побудови системи управління, дозволяють
оператору швидко приймати рішення про атаку й реагувати на зміни бойової
обстановки, що знижує загальний час реакції комплексу на декілька секунд.
Безвідмовна та безпомилкова робота системи управління забезпечується
схемами апаратного та програмного резервування.
Для оборони узбережжя пропонується варіант комплексу в стаціонарному
виконанні.
До складу апаратури управління комплексом входять:
стабілізована денно-нічна оптико-електронна система з телевізійним і
тепловізійними каналами (стандарт інформаційного обміну MIL STD 1553);
сполучена з нею обчислювальна система з двоканальним лазерним
цілевказівником і автоматом супроводу цілі;
додаткове обладнання (багатофункціональний кольоровий рідинно-
кристалічний дисплей і пульт управління, засоби відображення та
документування).
Комплекс “Гермес” забезпечує:
можливість стрільби з підготовлених і непідготовлених вогневих позицій
(у тому числі з закритих) за принципом “вистрілив-забув”;
стрільбу залпом з індивідуальним наведенням на елементи групової цілі
(по 2 УР в залпі з лазерною напівактивною головкою самонаведення і до 12 УР
в залпі при використанні автономних головок самонаведення);
всепогодність дії в реальних бойових умовах;
можливість гнучкої тактичної взаємодії з доданими засобами розвідки й
управління наземного та повітряного базування;
розміщення на БМ різного класу.
Таблиця 4.8
Тактико-технічні характеристики ПТРК “Гермес”
Штатно монтується на автошасі (вертоліт)
Система керування лазерна ГСН
Дальність стрільби, км до 100
Основні характеристики ракети
Стартова вага ракети, кг 90
Вага ракети в ТПК, кг 107
Вага БЧ, кг 28
64
Продовження таблиці 4.8
Вага ВВ, кг 18
Бойова частина
Бронепробиваємість за динамічним
захистом, мм
Осколково-фугасна
1000
Діаметр:
корпусу ракети, мм
стартового прискорювача, мм
130
170 (210 для дальності100 км)
Довжина ТПК, мм 3500
Розмах крила, мм 240
Швидкість польоту:
Максимальна, м/ с 1300
Середня на дальність 40 км, м/с 500
4.5. ПТРК “Штурм-СМ”
ПТРК “Штурм-СМ” є модернізованим комплексом 9К113 “Штурм-С”.
Розробник – Коломенське КБ машинобудування. Прийнятий на озброєння ЗС
РФ у 2014 році.
Рисунок 4.12 – ПТРК “Штурм-СМ”.
ПТРК “Штурм-СМ” призначений для ураження броньованої техніки,
малорозмірних цілей і фортифікаційних споруд, живої сили в укриттях, а також
малошвидкісних низьколітаючих повітряних цілей на відстані до 6000 метрів.
Комплекс має позначення 9К132.
65
Таблиця 4.9
Характерні ознаки озброєння
Уразливі частини (агрегати):
пускова установка з ПТКР;
елементи автоматизованої системи заряджання та боєукладка;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
моторно-трансмісійне відділення шасі;
паливні баки шасі;
особовий склад обслуги.
“Штурм-СМ” оснащений новими ракетами сімейства 9М120 “Атака” в
трьох варіантах:
тандемному кумулятивному (9М120-1) для боротьби з бронетехнікою
(бронепробиваємість до 800 мм гомогенної броні);
осколково-фугасному (9М120-1Ф) для ураження прихованого і відкрито
розташованого особового складу, а також легкої автомобільної техніки
(фугасний еквівалент до 9,5 кг ТНТ);
осколковому стержневому (9М120-1Ф-1) проти низьколітаючих
повітряних цілей.
Таблиця 4.10
Тактико-технічні характеристики ПТРК “Штурм-СМ”
Скорострільність, постр./хв. 3-4
Сектор стрільби бойових машин 9П149М, °:
– по азимуту
– по куту місця
от -85 до +85
от -5 до +15
Максимальна дальність стрільби ракетами:
Вдень:
– ракетами 9М114, 9М114Ф, 9М120, 9М120Ф, 9М120Ф-1
– ракетами 9М120-1, 9М120-1Ф, 9М120-1Ф-1
Вночі та в сумерках без підсвічування цілі
Вночі з підсвічуванням цілі:
– ракетами 9М114, 9М114Ф, 9М120, 9М120Ф, 9М120Ф-1
– ракетами 9М120-1, 9М120-1Ф, 9М120-1Ф-1
не менше 5000 м
6000 м
3500 м
не менше 5000 м
6000 м
Мінімальна дальність стрільби ракетами 400 м
Обрисування Ідентифікація
Машина оснащена “технічним
зором” – новим оглядово-
прицільним комплексом з
телевізійним і тепловізійним
каналами, що дозволяє, на
відміну від “Штурм-С”,
працювати вдень, вночі, а також
в умовах поганої видимості.
Пускова установка візуально схожа на
універсальний плаваючий транспортер
МТ-ЛБ. Попереду справа встановлено
зовнішні елементи модуля керування.
Пускова установка з одним
контейнером ховається всередину
корпуса.
66
Продовження таблиці 4.10
Умови бойового застосування БМ:
– діапазон висот над рівнем моря
– температурний діапазон
0…3000 м
от -40° до +50°C.
Діапазон висот бойового застосування ракет над рівнем
моря:
– для ракет 9М114, 9М114Ф
– для ракет 9М120, 9М120Ф, 9М120Ф-1
– для ракет 9М120-1, 9М120-1Ф, 9М120-1Ф-1
0…3000 м
0…4000 м
0…4000 м
Маса бойової машини 9П149М, тон близько 10
Екіпаж, чол. 3
Максимальна швидкість по шосе, км/год: 65
Запас ходу, км до 500
Ракети 9М120-1, 9М120-1Ф, 9М120-1Ф-1 мають двоканальну систему
наведення: радіокомандну та по лазерному променю. Боєкомплект 12 штук.
Скорострільність 3-4 постріли за хвилину. Маса ракети 42,5 кг, маса бойової
частини 7,4 кг. Дальність стрільби цими ракетами становить 6000 метрів.
Швидкість польоту ракети 550 м/с.
Ракети мають на борту радіоприймач КРЛ і приймач лазерно-
променевого каналу керування, що дозволяє застосовувати дані ракети з БМПТ,
БМПТ-72, БМП-2М, АМС “Гибка-МА”, КУВ кораблів і вертольотів Ка-52, Мі-8
і Мі-28Н, що мають в складі своїх прицілів апаратуру лазерно-променевого
каналу керування.
Рисунок 4.13– керована ракета 9М120Ф (“Атака”).
67
Таблиця 4.11
Тактико-технічні характеристики ракет сімейства9М120 “Атака”
Максимальна дальність стрільби, м:
для наземного комплексу
для пуску з вертольоту
від 400 до 6000
до 6000
Дальність зведення підривника БЧ, м від 50 до 200
Максимальна швидкість польоту, м/с 550
Калібр бойової частини, мм 130
Довжина ракети в ТПК, мм 1830
Довжина ракети в польоті, мм 2100
Маса ракети в ТПК, кг 49,5
Стартова маса ракети, кг 42,5
4.6. ПТРК “Метис-М1”, “Метис-М2”
ПТРК “Метис-М1” (комплекс 9К115-2) це модернізований варіант ПТРК
“Метис-М”, розроблений в “КБ Приборостроение” (м.Тула), прийнятий на
озброєння у 1992 році. Комплекс 9К127 “Метис-М2” розроблений в 2008 році.
Рисунок 4.14– ПТРК “Метис-М1”.
ПТРК “Метис-М1” призначений для посилення бойової потужності
підрозділів ротної ланки, що мають на озброєнні тільки вогнепальну зброю і
гранатомети, які малоефективні для боротьби з танками через низьку точність і
невелику дальність прицільної стрільби.
Крім особистої зброї розрахунок переносить боєзапас з п’яти ракет.
Командир розрахунку носить у в’юку готовий постріл (ПУ з встановленою на
ньому ракетою), що значно скорочує час підготовки до бойової стрільби і
дозволяє розрахунку вступати в бойові дії безпосередньо з маршу.
68
Таблиця 4.12
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
Комплекс переносний. Малі габарити і маса
складових частин комплексу дозволяють
сформувати компактні в’юки, що
забезпечують можливість транспортування
його розрахунком з трьох осіб.
ПТРК зовнішньо виглядає як
класичний переносний
комплекс з ПУ та ТПК,
встановленими на тринозі.
Уразливі частини (агрегати) ПТРК “Метис-М1”:
пускова установка з ПТКР;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
особовий склад обслуги.
Модернізація проведена з урахуванням необхідності забезпечення
можливості стрільби як раніше випущеними ракетами з модернізованих ПУ,
так і модернізованими ракетами. ПТРК “Метис-М1” за сукупністю бойових і
експлуатаційних характеристик значно випереджає ПТРК “Метис-М”.
Керовані ракети 9М131М і 9М131ФМ комплексу “Метис-М1”
забезпечують високий рівень вражаючої дії по цілях, які мають різні розміри,
ступінь уразливості і рухливості.
На базі комплексу “Метис-М1” можуть створюватися підрозділи вогневої
підтримки (три і більше пускових пристроїв). Вони можуть входити до складу
піхотної, гірськострілецької і аеромобільної дивізії, окремої піхотної, окремої
гірськострілецької і окремої бронетанкової бригади, а також окремої
парашутно-десантної бригади легкоозброєної піхоти, окремої амфібійної
бригади і полку військ спеціального призначення.
Модернізація існуючих комплексів та розроблення нових ПТРК у РФ
проводиться за напрямками: збільшення дальності стрільби; підвищення
могутності бойової частини; зниження ваги пускових пристроїв, за умови
збереження всіх позитивних властивостей прототипу; універсальність
застосування, ураження всіх цілей поза зоною ефективного відповідного вогню
противника; здатність використовувати різні канали передачі даних для
одночасного ведення вогню по двох різних цілях; використання зовнішніх
засобів розвідки та цілевказівки, в т.ч. розміщуваних на БПЛА; використання
для широкого спектру цілей ураження.
За останні роки було розроблено та прийнято на озброєння наступні
ПТРК: “Хризантема”, “Хризантема-С”, “Корнет”, “Корнет-ЭМ”, “Гермес”.
Проведено повну модернізацію існуючих ПТРК: “Штурм-С”, “Конкурс-М”,
“Фагот”.
Таблиця 4.13
Тактико-технічні характеристики ракети 9М120 “Атака”
Дальність стрільби, м: 80–2000
Скорострільність, постр./хв. 3-4
Система управління напівавтоматична провідна
69
Продовження таблиці 4.13
Калібр ракети, мм: 130
Довжина контейнера з ракетою 980
Бойова частина тандемна кумулятивна,
термобарична фугасної дії
бронепробиваємість кумулятивної БЧ, мм 950
Тротиловий еквівалент БЧ фугасної дії, кг 6
Маса пускового пристрою, кг не більше 9,5
Маса контейнера з ракетою, кг 13,8
Маса тепловізійного прицілу, кг 6,5
Маса пускового пристрою з ракетою, кг 23,8
Маса двох контейнерів з ракетами, кг 28,6
Кути ВН, град.:
Кути ВН, град.
±5
±30
Температурний діапазон застосування, град. ±50
70
5. ЗЕНІТНО-РАКЕТНІ ГАРМАТНІ КОМПЛЕКСИ
5.1. Зенітно-ракетний гарматний комплекс “Панцирь-С1”
ЗРГК “Панцир-С1” створений підприємством КБ “Приборостороение”
(ГУП “КБП”, м. Тула) на базі зенітного гарматно-ракетного комплексу
“Тунгуска”.
З 2012 року ЗРГК “Панцир-С1” прийнято на озброєння ЗС РФ.
Рисунок 5.1 – ЗРГК “Панцирь-С1”
на базі КАМАЗа.
Рисунок 5.2 – ЗРГК “Панцирь-С1”.
Призначений для ближнього прикриття цивільних та військових об’єктів
(у тому числі комплексів ППО великої дальності) від усіх сучасних та
перспективних засобів повітряного нападу. Також може здійснювати захист
об’єкта від наземних та надводних загроз.
Таблиця 5.1
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
Комплекс розроблений як засіб
останнього рубежу в ешелонованій
системі протиповітряної оборони
важливих об’єктів і військ.
Комплекс має високі
характеристики за швидкістю
реакції, здатний знищувати усі
види сучасних засобів повітряного
нападу (літаки, крилаті ракети,
БПЛА та керовані ракети класу
“повітря-земля”). Комплекс може
наносити удари по наземних,
надводних легкоброньованих
цілях та живій силі противника.
«Панцирь-С1» може бути розміщений
на колісному чи гусеничному шасі, яке
несе на собі гарматне озброєння та
зенітні ракети. Також на шасі
розміщено три локатора: РЛС, радар
супроводження та наведення, а також
пасивний оптичний радар.
Уразливі частини (агрегати):
ракети (ЗУР), пакети напрямних;
гідросистема (гідродомкрати, бак, магістральні трубопроводи);
71
боєкомплект (возимі ракети (снаряди));
апаратура виявлення, наведення та супроводження;
засоби зв’язку;
система автономного електроживлення (генератор, АКБ);
моторно-трансмісійне відділення шасі (двигун, силова передача, КПП);
особовий склад (екіпаж).
Поєднання багатоканальної системи захоплення і супроводу цілей з
ракетно-артилерійським озброєнням забезпечує безперервну зону перехоплення
цілі від 0 м у висоту і 200 м по дальності до 15 км у висоту і 20 км по дальності,
без зовнішньої підтримки.
СУВ комплексу “Панцир-С1” включає РЛС (на основі ФАР) виявлення і
дві РЛС супроводу (цей радар супроводжує як цілі, так і ракети “земля-
повітря”, що запускаються комплексом). Для цілей з ефективною площею
розсіювання 2 м
2 дальність виявлення становить 32-36 км. Окрім радара, СУВ
також містить оптико-електронний комплекс з довгохвильовим термічним
приймачем (ІЧ-пеленгатор), а також здійснює цифрову обробку сигналів і
автоматичне супроводження цілі.
Рисунок 5.3 – функціональна структура ЗРГК “Панцирь-С1”.
Два незалежних засоби наведення (радар і оптико-електронна система)
дозволяють здійснювати захоплення чотирьох цілей одночасно. Максимальна
швидкість захоплення – 10 цілей за хвилину.
До 6-ти БМ “Панцир-С1” можуть спільно працювати через цифрову
мережу зв’язку в різних режимах.
Поодинокі бойові дії: всі дії – від визначення цілі до її перехоплення –
повністю виконуються єдиним комплексом без залучення інших засобів.
Оптико-електронний датчик Оптико-електронний пеленгатор
Тепловізор
Лазернийпеленгатор
РЛС виявлення цілей 1РС1-1Е
Автоматизована система
управління вогнем
Багатофункціональна радіолокаційна
станція 1РС2-1Е
Система виявлення та
супроводження
Система стабілізації баштової
установки
ГАЛС-Д3М
72
Бойові дії у складі батареї: один “Панцир-С1” працює як БМ і одночасно
як КП. Від 3 до 5 “Панцирів” можуть бути підключені до нього і отримувати
цілевказівки для подальшого виконання завдання.
Бойові дії з КП: КП надсилає цілевказівки на “Панцир-С1” для
подальшого виконання завдання.
Бойові дії у складі батареї з КП і РЛС раннього попередження (власна
РЛС раннього попередження – високомобільна 1РЛ123): КП отримує повітряну
обстановку від РЛС раннього попередження та відсилає цілевказівки на бойові
машини “Панцир-С1” для подальшого виконання завдання.
Склад комплексу:
БМ (6 в батареї);
БПУ (у варіанті батареї з його комплектацією);
ЗКР 57Э6-Е (до 8-12 ЗКР на БМ);
30 мм постріли (до 1400 пострілів у БМ);
транспортно-заряджаючі машини (одна машина на 2 БМ);
засоби ТО;
навчально-тренувальні засоби (класний 9Ф676-1 і мобільний 9Ф676-2
тренажери).
Протиповітряна оборона комплексу здійснюється автоматичними
гарматами і керованими ракетами з радіокомандним наведенням з ІЧ- і
РЛ-стеженням.
Таблиця 5.2
Тактико-технічні характеристики ЗРГК “Панцир-С1”
Екіпаж, чол. 3
Маса комплексу, тон до 30 (залежить від шасі)
Час розгортання, хв. до 5
Час реакції, сек 4-6
Боєзапас до 12 ракет 57Э6-Е
1400 снарядів
Тип РЛС двохдіапазонна
трьохкоординатна
Тип антени ФАР
Дальність (виявлення/супровід), км 36/30
Гіперзвукова ЗКР 57Э6 (експортне позначення 57Э6Е) – ракета з
високими льотно-балістичними характеристиками є основним засобом
ураження різних типів цілей в межах її досяжності. Ракета виконана за
бікаліберною схемою зі стартовим двигуном, який відділяється. Командна
система наведення – з повітряно-динамічним рульовим приводом, ІЧ- та
радіопеленгацією цілі. Зовні й за компоновкою ЗУР 57Э6 схожа на ракету
9М311 ЗГРК “Тунгуска”.
73
Рисунок 5.4 – гіперзвукова ЗКР 57Э6.
Для ураження цілей маршова ступінь ракети оснащена потужною БЧ з
уражаючими стержневими елементами, контактним і неконтактним
підривниками (радіолокаційний – радіус спрацьовування до 9 м). Середня
швидкість польоту ЗКР по траєкторії становить близько 780 м/с (максимальна –
до 1300 м/с, отримує протягом 1,5 с на стартовій ділянці польоту).
Таблиця 5.3
Тактико-технічні характеристики ракетного озброєння (57Э6)
Тип двоступенева надзвукова
твердопаливна
Наведення радіокомандне
Швидкість (максимальна / середня на
дистанції 18 км), м/с
1300/700
Максимальна швидкість цілі, м/с 1000
Дальність до цілі, км 1,2-20
Висотність цілі, км 0.015 – 15
Довжина, м 3,2
Калібр, мм 170/90
Маса (без/з ТПК), кг 74,5/94
Тип БЧ стержнева
Маса БЧ, кг 20
Маса ВР БЧ, кг 5,5
Таблиця 5.4
Тактико-технічні характеристики гарматного озброєння (2А38М)
Тип спарений зенітний автомат
Калібр, мм 30
Максимальна ефективна дальність стрільби,
км
4
Сумарна скорострільність, постр./хв. 5000
Живучість ствола, пострілів >8000
Тип боєприпасів бронебійно-запальні
Початкова швидкість кулі, м/с 960
Маса патрона, г 842
Маса снаряда, г 389
74
Довідково:
Модифікації.
Панцир-С1-О – 2005 рік. Озброєння 2×2 30 мм 2А72, 2×4 57Э6Е.
З оптичною системою управління озброєнням (з одноцільовим каналом).
Панцир-С1 – 2005 рік. Озброєння 2×2 30 мм 2А38М, 2×4 57Э6Е.
Модернізований з двохдіапазонною РЛС супроводу 1РС2-Е “Шлем”.
Панцир-С1 – 2006 рік. Озброєння 2×2 30 мм 2А38М, 2×6 57Э6Е.
З РЛС супроводу з 4-цільовим каналом, зона захоплення цілі за
дальністю – 0,2-20 км, за висотою – 0-15 км.
Панцир-СМ – модернізована версія на базі КАМАЗ “Тайфун-К”
(проведення випробувань).
Панцирь-С2 – модернізована версія відрізняється від попередньої
модифікації наявністю радару з покращеними характеристиками та ширшою
ракетною номенклатурою (проведення випробувань).
5.2. Зенітно-ракетний комплекс “Бук-М3”
Зенітно-ракетний комплекс.“Бук-М3” прийнято на озброєння в 2016 році.
Рисунок 5.5 – Зенітно-ракетний комплекс “Бук-М3”.
Зенітно-ракетний комплекс “Бук-М3” призначений для боротьби з
маневруючими аеродинамічними цілями, обстрілу радіоконтрастних наземних
цілей та ураження надводних цілей в умовах інтенсивної протидії як вогневої
так і електронної.
75
Таблиця 5.5
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
ЗРК “Бук-М3” є
модернізованим ЗРК
“Бук-М2” з
покращеними
характеристиками ПУ і
ЗКР.
Зовні виглядає як ЗРК. “Бук-М2”. Головна
відмінність – шість ЗКР замість чотирьох.
Збільшено вантажопідйомність шасі та
розроблено новий інтер’єр і систему захисту
екіпажу від підриву. За рахунок модернізації
значно поліпшились тактико-технічні
характеристики, зокрема збільшена дальність
ураження цілей.
Уразливі частини (агрегати) зенітно-ракетного комплексу “Бук-М3”:
ракети (ЗУР), пакети напрямних;
гідросистема (гідродомкрати, бак, магістральні трубопроводи);
боєкомплект (возимі ракети (снаряди);
апаратура виявлення, наведення та супроводження;
засоби зв’язку;
система автономного електроживлення (генератор, АКБ);
моторно-трансмісійне відділення шасі (двигун, силова передача, КПП);
особовий склад (екіпаж).
До складу зенітно-ракетного комплексу “Бук-М3” входять:
командний пункт;
станція виявлення і цілевказівки;
гусенична самохідна вогнева установка з 6 ракетами і
багатофункціональною РЛС;
транспортно-пускова установка з 12 ракетами;
транспортно-заряджаюча машина;
ракета 9Р31М.
Для зв’язку зенітно-ракетний комплекс “Бук-М3” обладнаний сучасними
цифровими засобами зв’язку, що забезпечують безперебійний обмін як мовною
інформацією, так і кодованими даними цілерозподілу і цілевказівки.
Зенітно-ракетний комплекс “Бук-М3” комплектується ракетами 9Р31М
(9Р317М) з осколково-фугасною бойовою частиною. Ракета оснащена
інерційною системою керування з активною радіолокаційною головкою
самонаведення, що дозволяє атакувати високоманеврені цілі в умовах сильної
радіопротидії, уражати всі існуючі аеродинамічні цілі, наземні і надводні цілі
або тактичні ракети.
Таблиця 5.6
Тактико-технічні характеристики ЗРК “Бук-М3”
Рік прийняття на озброєння 2016
Екіпаж, чол. 2
Маса БМ, т. 50
76
Продовження таблиці 5.6
Час розгортання, сек..
Возимий боєзапас 6
Маса ракети, кг 581
Швидкість польоту ЗКР, м/сек. 1550
Зона ураження по дальності, км 70
Зона ураження по висоті, км 0,015 – 35
Максимальна швидкість цілі, м/сек. 3000
Імовірність ураження цілі ракетою:
літак
тактична балістична ракета
крилата ракета
0,95
0,7
0,8
5.3. Зенітно-ракетний комплекс “Стрела-10М”
Зенітно-ракетний комплекс.“Стрела-10М”прийнята на озброєння в 1979
році.
Рисунок 5.6 – Зенітно-ракетний комплекс“Стрела-10М”.
Зенітно-ракетний комплекс “Стрела-10М” призначений для візуального
спостереження та знищення повітряних цілей на малих висотах.
Зенітно-ракетний комплекс “Стрела-10М” є модернізованим комплексом
“Стрела-10СВ”. У 1977 році була проведена його модернізація за рахунок
удосконалення головки самонаведення ракети і апаратури пуску ракет БМ 9А34
і 9А35. У ході модернізації в БМ комплексу була додана апаратура 9В179-1
автоматизованого прийому ціле вказування від батарейного КП ПУ-12М або
КП начальника ППО полку ППРУ-1 (Овод-М-СВ) і від РЛС виявлення, які
оснащені апаратурою АСПД-У, а також апаратурою відпрацювання
цілевказівок, що забезпечує автоматизоване наведення на ціль пускового
пристрою.
77
Таблиця 5.7
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
Комплекс розроблений,
як засіб останнього
рубежу в ешелонованій
системі
протиповітряної
оборони важливих
об’єктів і військ.
ЗРК “Стрела-10М” змонтована на МТ-ЛБ. У
бойовому положенні ідентифікується наявністю
характерної ПУ з двома контейнерами по дві
ракети в кожному. Також чітко видно з боків МТ-
ЛБ спеціальні поплавкові камери, які
використовуються при подоланні водних
перешкод.
Уразливі частини (агрегати) зенітно-ракетного комплексу “Стрела-10М”:
ракети (ЗУР), пакети напрямних;
гідросистема (гідродомкрати, бак, магістральні трубопроводи);
боєкомплект (возимі ракети (снаряди);
апаратура виявлення, наведення та супроводження;
засоби зв’язку;
система автономного електроживлення (генератор, АКБ);
моторно-трансмісійне відділення шасі (двигун, силова передача, КПП);
особовий склад (екіпаж).
ПУ комплексу “Стрела-10М” змонтована на МТ-ЛБ. Базове шасі МТ-ЛБ
забезпечує високу прохідність по пересіченій місцевості і дозволяє мати
возимий боєзапас 8 ракет (4 – в корпусі , 4 – на напрямних). Кожна ПУ
оснащена 7,62 мм кулеметом з БК 1000 патронів.
Таблиця 5.8
Тактико-технічні характеристики ЗРК “Стрела-10М”:
Рік прийняття на озброєння 1979
Екіпаж, чол 3
Маса БМ, т. 12
Довжина, мм 6450
Висота, мм 2220
Ширина, мм 2850
Час розгортання, сек.. 30
Час реакції, сек 8,5
Возимий боєзапас 8
Маса ракети, кг 40
Швидкість польоту ЗКР, м/сек. 517
Зона ураження по дальності, км 0,8 – 5
Зона ураження по висоті, км 0,025 – 3,5
Максимальна швидкість цілі, що
уражається (назустріч/навздогін), м/сек.
415/310
Імовірність ураження цілі однією
ракетою
0,1 – 0,4
78
5.4. Зенітно-ракетний комплекс “ТОР-М2”
Зенітно-ракетний комплекс “ТОР-М2” розроблено машинобудівним КБ
“Вымпел” корпорації “Тактическое ракетное вооружение” (Росія) у 2008 році.
Рисунок 5.7 – Зенітно-ракетний комплекс.“ТОР-М2”.
Зенітно-ракетний комплекс “ТОР-М2” призначений для ураження засобів
повітряного нападу, засобів ВТЗ (протирадіолокаційних ракет, керованих та
баражируючих авіаційних бомб), маневрованих, пілотованих і непілотованих
швидкісних авіаційних об’єктів. ЗРК “ТОР-М2” забезпечує прикриття військ з
повітря по фронту до 20 км, здатний уражати низько літаючі маневрені об’єкти
(крилаті ракети, БпЛА) на відстані до 1 км. Характерною відмінністю від інших
ЗРК є можливість вести вогонь на ходу без зупинок, тим самим забезпечуючи
захист підрозділів на марші.
Таблиця 5.9
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
Зенітно-ракетний комплекс “ТОР-М2”
створено на базі ЗРК “ТОР-М1”. Шасі
ЗПРК “Тунгуска”. Має броньований
корпус, на якому встановлена закрита
прямокутна башта з панорамним оглядом.
У башті встановлено масивний радар
квадратної форми.
Обладнання БМ ЗРК “ТОР-М2”
встановлено на гусеничне шасі, що
уніфіковане з шасі БМ ЗПРК
“Тунгуска”. На БМ розміщено 8
ЗКР 9М330. Старт ракети
відбувається вертикально.
Уразливі частини (агрегати) зенітно-ракетного комплексу “ТОР-М2”:
ракети (ЗУР), пакети напрямних;
гідросистема (гідродомкрати, бак, магістральні трубопроводи);
боєкомплект (возимі ракети (снаряди);
апаратура виявлення, наведення та супроводження;
79
засоби зв’язку;
система автономного електроживлення (генератор, АКБ);
моторно-трансмісійне відділення шасі (двигун, силова передача, КПП);
особовий склад (екіпаж).
Зенітно-ракетний комплекс “ТОР-М2” може працювати як в ручному, так
і в автоматичному режимі. При цьому система сама контролює окреслений
повітряний простір і самостійно збиває всі повітряні цілі, що не упізнані
системою “свій – чужий”.
Таблиця 5.10
Тактико-технічні характеристики ЗРК “ТОР-М2”
Рік прийняття на озброєння 2008
Екіпаж, чол 3
Маса БМ, т. 34
Довжина, мм 7500
Висота, мм 5100
Ширина, мм 3300
Час реакції, сек 4,8
Возимий боєзапас ЗКР 8
Швидкість польоту ЗКР, м/сек. 800
Зона ураження по дальності, км 1 – 15
Зона ураження по висоті, км 0,01 – 10
Максимальна швидкість цілі, що
уражається, м/сек.
700
5.5. Зенітно-ракетний комплекс 2С6М1 “Тунгуска-М1”
Зенітно-ракетний комплекс 2С6М1 “Тунгуска-М1” прийнято на озброєння
у 2003 році.
Рисунок 5.8 – Зенітно-ракетний комплекс 2С6М1 “Тунгуска-М1”.
80
Зенітно-ракетний комплекс 2С6М1 “Тунгуска-М1” призначений для
прикриття військ і об’єктів від ударів засобів повітряного нападу, у першу
чергу вертольотів вогневої підтримки і штурмової авіації, крилатих ракет і
стрільби по легко броньованих наземних і надводних цілях.
Таблиця 5.11
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
Комплекс розроблений як засіб
останнього рубежу в ешелонованій
системі протиповітряної оборони
важливих об’єктів і військ.
Комплекс має високі
характеристики за швидкістю
реакції, здатний знищувати усі
види сучасних засобів повітряного
нападу (літаки, крилаті ракети,
БПЛА та керовані ракети класу
“повітря-земля”). Комплекс може
наносити удари по наземних,
надводних легкоброньованих
цілях та живій силі противника.
Корпус БМ має вертикальні борти,
відрізняється великою висотою
забезпечує захист від вогню
стрілецької зброї та осколків. Велика
башта зміщена до корми. Моторне
відділення розташоване у задній
частині. Зверху на задній частині
башти розташована РЛС (в похідному
положенні опускається). РЛС
наведення змонтована на башті
спереду. З боків башти встановлено
два дводольні автомати АТ-17 та дві
спарені ПУ ЗКР 9М311, що діють
незалежно одна від одної.
Уразливі частини (агрегати) зенітно-ракетного комплексу 2С6М1
“Тунгуска-М1”:
ракети (ЗУР), пакети напрямних;
гідросистема (гідродомкрати, бак, магістральні трубопроводи);
боєкомплект (возимі ракети (снаряди);
апаратура виявлення, наведення та супроводження;
засоби зв’язку;
система автономного електроживлення (генератор, АКБ);
моторно-трансмісійне відділення шасі (двигун, силова передача, КПП);
особовий склад (екіпаж).
Комплекс 2С6М1 “Тунгуска-М1” може вести вогонь з місця, під час
коротких зупинок і під час руху зенітними автоматами та ракетами – з місця в
умовах візуальної видимості.
До складу апаратури 2С6М1 “Тунгуска-М1” введено апаратуру прийому і
реалізації автоматизованого цілевказування від батарейного КП, інфрачервоний
пеленгатор ЗКР (апаратура визначення координат ракети), швидкодіючий
обчислювач, модернізована система вимірювання кутів.
Проведені доопрацювання дозволили збільшити дальність стрільби ЗКР
до 10 км, збільшили ефективність їх застосування при відбитті масованого
нальоту повітряного противника, забезпечили надійне ураження маломірних
цілей, значною мірою збільшили перешкодозахищеність ЗКР і забезпечили
обстріл ракетами цілей, що несуть на борту потужні джерела оптичних
81
перешкод. Була досягнута автоматизація процесу супроводу цілі оптичним
прицілом з одночасним збільшенням точності супроводу.
На даний час продовжується робота з подальшого удосконалення засобів
комплексу в напрямку забезпечення БМ автоматичним режимом роботи
ракетним озброєнням в погіршених погодних умовах вдень і вночі.
Комплекс 2С6М1 “Тунгуска-М1” використовує ЗКР 9М311-1М та 30 мм
постріли.
Таблиця 5.12
Тактико-технічні характеристики ЗРГК 2С6М1 “Тунгуска-М1”
Рік прийняття на озброєння 2003
Екіпаж, чол. 4
Маса БМ, т. 34
Довжина, мм 7930
Висота, мм 4021
Ширина, мм 3236
Час реакції, сек. 8
Возимий боєзапас ЗКР 8
Возимий боєзапас 30 мм пострілів 1904
Маса ракети, кг 45
Швидкість польоту ЗКР, м/сек. 550
Зона ураження по дальності, км 0,2 – 10
Зона ураження по висоті, км 0,015 – 3,5
Максимальна швидкість цілі, що
уражається, м/сек.
500
82
6. БРОНЕТРАНСПОРТЕРИ ТА БОЙОВІ МАШИНИ
6.1. Бронетранспортер БТР-90
Розробник – ВАТ “Горьковський автомобильний завод”, виробником
заявлено ВАТ “Арзамаський машинобудівний завод”, серійний випуск
планувалося почати в 2011 році.
Випробування бронетранспортера були завершені в 2004 році.
У 2011 році МО РФ відмовилося від закупівель БТР-90.
Рисунок 6.1 – бронетранспортер БТР-90.
Призначений для транспортування особового складу та його підтримки
вогнем зі штатної зброї. Машини можуть використовуватися як в сухопутних
військах, так і в підрозділах морської піхоти.
Таблиця 6.1
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
БТР-90 має закритий корпус,
зварений зі сталевих броньових
листів. Компонування корпусу
розроблене з урахуванням
досвіду ведення бойових дій в
різних регіонах світу.
Зовнішньо БТР-90 подібний до БТР-80,
але має дещо більші розміри.
Відсутній класичний, для БТР попередніх
версій, злом в носовій частині корпуса. В
якості основного озброєння виступає
30-мм 2А42 (така як на БМП-2).
Уразливі частини (агрегати):
елементи автоматизованої системи заряджання та боєукладка;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
моторно-трансмісійне відділення шасі;
паливні баки шасі;
особовий склад обслуги.
Димові гранатомети
30-мм автоматична гармата 2А42
Колісна формула 8Х8
Днище машини V-образної форми, більш
стійке до впливу ударної хвилі
83
Ходова частина БТР-90 має автоматичну гідромеханічну реверсу коробку
передач, незалежну підвіску коліс з повним приводом. Маневрові
характеристики кращі, ніж у відповідних світових аналогів – машина може
здійснювати розворот на місці за рахунок того, що колеса різних бортів можуть
здійснювати обертання в різні сторони.
Броньовий захист, порівняно з БТР-80, значно підвищений. Значно
покращений протимінний захист – днище БТР має V-подібну форму, що більш
стійка до дій ударної хвилі.
Озброєння, розміщене в бойовому відділенні, має стабілізацію у двох
площинах, що дозволяє вести вогонь під час руху. За рахунок оснащення
бортовою інформаційно-керуючою системою значно підвищена вогнева
потужність.
Базове озброєння:
автоматична 30 мм гармата 2А42 з бойовим комплектом 500 пострілів;
автоматичний гранатомет АГС-17 (40 пострілів);
7,62 мм кулемет ПКТ (2000 пострілів);
ПТРК “Конкурс-М” (4 ракети).
Силова установка розташована в задній частині машини, відділення
управління – в передній, бойове і десантне відділення – в середній. Таке
розташування забезпечує найвигідніший розподіл навантаження на шини і
умови для ведення прицільної стрільби зі штатної зброї та зброї десанту під час
руху машини, зосередження вогню всього озброєння – в передній півсфері.
Штатне озброєння БТР розміщується в башті кругового обертання та
стабілізоване у двох площинах: 30 мм автоматична гармата 2А42, спарений
7,62 мм кулемет ПКТ і 30 мм гранатомет АГ-17. Для боротьби з важко-
броньованими цілями (танками) в башті розміщується пускова установка ПТРК
сучасної конструкції. Стрільба ПТКР може вестися також з виносної наземної
пускової установки.
Система управління вогнем включає комбінований (денно-нічний) приціл
БПК З-42 і денний приціл командира 1ПЗ-13. За замовленням приціл стрільця
типу БПК-М може бути обладнаний тепловізором.
Комплекс озброєння дозволяє екіпажу БТР вести вогневу підтримку
мотострільців, уражаючи легкоброньовані цілі на дальність 2500 м, вертольоти
й інженерні (фортифікаційні) споруди – 2000-2500 м, живу силу противника –
4000 м, розташовану відкрито або на зворотних скатах висот і в окопах, а також
малорозмірні цілі – розрахунки ПТРК і протитанкової артилерії.
Вогнева потужність БТР доповнюється потужністю стрілецької зброї
десанту: автоматів, ручного кулемета. В розпорядженні десанту для боротьби з
літаками, що летять низько, є переносний ЗРК “Стрела” (“Игла”).
БТР пристосований до перевезення автомобільним, залізничним, водним,
повітряним транспортом (літаками), а також може десантуватися з суден.
Боєвитривалі шини дозволяють зберігати БТР рухливість навіть при
підриванні коліс на піхотних мінах або прострілі вогнем легкої стрілецької
зброї.
84
Лобова проекція корпусу надійно захищає від вогню малокаліберних
автоматичних гармат, бічна – від вогню великокаліберного кулемета і осколків
артилерійських снарядів. Для підвищення захисних властивостей може бути
встановлене додаткове бронювання.
БТР обладнаний засобами колективного захисту від ЗМУ, автоматичною
системою пожежогасіння та системою дистанційної постановки димової завіси.
Система запуску двигуна машини дубльована – є повітряна та електрична
системи.
На плаву при ушкодженні корпусу проникаюча вода відводиться
системою водовідливу.
Системи кондиціонування повітря (встановлюється за замовленням) і
опалювання сприяють підтримці боєздатності бойового розрахунку машини в
стані високої боєготовності.
БІУС дозволяє автоматизувати управління трансмісією й двигуном,
контролювати та діагностувати найбільш важливі системи машини.
Зв’язок забезпечується радіостанцією Р-163-50У, приймачем Р-163УП і
переговорним облаштуванням Р-174.
Таблиця 6.2
Тактико-технічні характеристики бронетранспортера БТР-90
Машина плаваюча, колісна броньована
Колісна формула 8 х 8
Повна маса, кг 20920
Екіпаж і десант, чол. 10
Двигун багатопаливний дизель з турбонадувом з рідинним охолодженням
Потужність двигуна, кВт/к.с. 368/510
Озброєння: 30 мм автоматична гармата 2А42, 7,62 мм кулемет ПКТ гранатомет
30 мм АГ-17, ПТРК
Кути наведення, град.:
по вертикалі / по горизонталі від – 5 до +75 / 360
Боєкомплект, шт. :
патрони до гармати 2А42
патрони до кулемета ПКТ
постріли до гранатомета АГ-17
ПТУР
500
2000
400
4
Радіус повороту, м :
управління передніми колесами
з бортовим поворотом
14
6
Кліренс, мм 510
Максимальна швидкість, км/год:
по шосе
на плаву
100
понад 9
Середня швидкість руху по пересіченій
місцевості, км/год
понад 50
Запас ходу по паливу, км 800
85
6.2. Бойова машина “Тигр”
Серійне виробництво автомобілів “Тигр” проводиться на Арзамаському
машинобудівному заводі (АМЗ) з 2005 року.
Рисунок 6.2 – бойова машина “Тигр”.
Бойова машина “Тигр” призначена для перевезення людей і різних
вантажів дорогами і бездоріжжям. Кузов автомобіля – суцільнометалевий,
однооб’ємний, п’ятидверний, з вантажним відсіком, розрахований на
перевезення чотирьох чоловік і до 1500 кг вантажу (броньований, тридверний,
однооб’ємний, розрахований на перевезення 6-9 чоловік і 1200 кг вантажу – для
армійського і поліцейських варіантів машини). Вантажне відділення
відокремлене від пасажирського перегородкою, обладнано сидіннями, на яких
можна додатково розмістити 2-4 людини.
Бойова машина “Тигр” створена на базі автомобіля ГАЗ-2330. Крім
перевезення особового складу та вантажів БМ “Тигр” може оснащуватися
протитанковою керованою ракетою “Корнет”.
Таблиця 6.3
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
Багатоцільовий автомобіль підвищеної
прохідності, бронеавтомобіль, армійський
автомобіль-позашляховик. Являє собою
шасі рамної конструкції, яке несе на собі
основну частину агрегатів та кузов.
За зовнішнім виглядом дещо
нагадує американський
військовий автомобіль
“Хаммер”.
Уразливі частини (агрегати):
пускова установка з ПТКР;
елементи автоматизованої системи заряджання та боєукладка;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
моторно-трансмісійне відділення шасі;
паливні баки шасі;
особовий склад обслуги.
86
До стандартної комплектації автомобіля входять: гідро-підсилювач
керма; незалежна торсійна підвіска всіх коліс з гідравлічними амортизаторами і
стабілізаторами поперечної стійкості; роздавальна коробка з можливістю
блокування міжосьового диференціала, з міжколісними диференціалами
підвищеного тертя, що самоблокуються; колісні редуктори; автоматичне
підкачування шин з електронним управлінням, передпусковий підігрівач,
електрична лебідка.
Таблиця 6.4
Тактико-технічні характеристики БМ “Тигр”
Колісна формула: 4×4
Двигун Cummins B205 (ЯМЗ 5347-10)
Довжина: 5700 мм
Ширина: 2300 мм
Висота: 2300 мм
Кліренс: 400 мм
Колісна база: 3300 мм
Повна маса: 7600 (СПМ-2)
Розгін до 100 км/ч: 32 с
Макс. швидкість: 160 км/ч
Вантажна підйомність: 1500 кг
Витрати пального: 25л/100 км
Об’єм паливного баку бака: 2 х 70 л
6.3. Бронеавтомобіль ВПК-3927 “Волк”
Бронеавтомобіль ВПК-3927 “Волк” – повнопривідна легка колісна
платформа модульного типу для створення бронетранспортерів, вантажівок,
тягачів, шасі для ПТУР і ЗРК, командно-штабних, розвідувально-дозорних,
медичних автомобілів, розроблена ООО “Военно-инженерный центр”,
інженерним підрозділом Військово-промислової компанії(ВПК), що входить в
холдинг “Русские машины ” – основного акціонера ВАТ “ГАЗ”.
Бронеавтомобіль проходить випробування на Арзамаському
машинобудівному заводі, після чого можливе прийняття на озброєння.
Рисунок 6.3 – бронеавтомобіль ВПК-39271 “Волк-1”.
87
Рисунок 6.4 – бронеавтомобіль ВПК-39272 “Волк-2”.
Рисунок 6.5 – бронеавтомобіль ВПК-39273 “Волк-3”.
Автомобілі “Волк” не мають суцільнозварного корпусу, що є відмінністю
від їх попередника – бронеавтомобіля “Тигр”. Круговий бронезахист
забезпечується навісною бронею і забезпечує захист екіпажу від всіх видів
стрілецької зброї і осколків снарядів.
Уразливі частини (агрегати):
елементи автоматизованої системи заряджання та боєукладка;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
моторно-трансмісійне відділення шасі;
паливні баки шасі;
особовий склад обслуги.
Автомобілі “Волк” призначені для перевезення особового складу,
вантажів, буксирування причепів масою до 2,5 тон. Модульна конструкція
машин дозволяє в польових умовах за короткий час міняти призначення
автомобіля шляхом установки модулів необхідного призначення:
вантажних, у тому числі і захищених;
модулів систем зв’язку, інженерних і тилових служб;
комплексів озброєнь – ПТРК, мінометні установки, ЗРК ближньої дії,
засоби вогневої підтримки.
Автомобілі усіх модифікацій призначені для оснащення військових
формувань та спецпідрозділів.
88
Модифікації:
ВПК-3927 “Волк” – для перевезення особового складу;
ВПК-39271 “Волк-1” – модифікація з захищеним однооб’ємним
функціональним модулем.
ВПК-39272 “Волк-2” – модифікація для перевезення вантажів та
особового складу з можливістю установки функціональних модулів.
ВПК-39273 “Волк-3” – модифікація з функціональним модулем для
перевезення особового складу.
ВПК-39274 “Волк-4” – модифікація з колісною з протимінним захистом.
Рисунок 6.6 – 120 мм гармата 2Б16 “Нона-К” на шасі ВПК-39373 “Волк-3”.
Таблиця 6.5
Тактико-технічні характеристики ВПК-3927 “Волк”
Екіпаж, чол. 2
Десант, чол. 8-18
Колісна формула 4 × 4 або 6 × 6
Підвіска незалежна гідропневматичне підвіска
Вага, кг 7500-11500
Розміри корпусу, мм:
довжина
ширина
висота
5416
2500
2100
Кліренс, мм 250-550 (змінний)
Броня балістична, захист – клас 6а;
Протимінний захист 2-й клас по STANAG 4569 (6 кг
вибухівки)
Двигун
тип двигуна
потужність двигуна, л.с.
стандарт
ЯМЗ-5347-20 4,4 л.
190-240
Євро-4
Вантажопідйомність, т 1,5-4,5
Максимальна швидкість, км/год. 120
Запас ходу по шосе, км 1000
Долаємий брід, м 1,5
89
6.4. Бронеавтомобіль КамАЗ-43269 “Выстрел” (БМП-97)
Бронеавтомобіль КамАЗ-43269 “Выстрел” (БМП-97) це
легкоброньований бронеавтомобіль. Може використовуватися як патрульний,
прикордонний, штабний, розвідувальний або санітарний автомобіль.
Бронеавтомобіль “Выстрел” – розробка Науково-виробничого центру
“Специальное машиностроение”, МГТУ імені Н.Е.Баумана у співробітництві з
КамАЗ. Виробництво машин здійснюється на заводі ЗАТ “Ремдизель”.
Агрегати і вузли випускаються на заводі “КамАЗ”, бронекузов на ВАТ
“Курганмашзавод”.
Рисунок 6.7 – бронеавтомобіль КАМАЗ-43269 “Выстрел”(БМП-97).
У 2008 році партію машин було закуплено для потреб ЗС РФ.
Конструкція БМП-97 – це повнопривідний броньований автомобіль зі звареним
несучим корпусом. У ній передбачено відділення для десантників та екіпажу.
На корпусі розташовуються люки для десантників, старшого машини і
механіка, задні і бічні задні двері. При виробництві БМП-97 застосовуються
агрегати і вузли автомобіля підвищеної прохідності КАМАЗ-4326. БМП-97
обладнана 125-літровими баками і додатковим 20-літровим баком у
бронекорпусі. У ній є фільтровентиляційна установка і автономний обігрівач.
БМП-97 – модифікація в БРМ для сухопутних військ. КамАЗ-43269 “Дозор” –
модифікація для прикордонних військ.
Модернізований КамАЗ-43269 “Выстрел” – модернізований
бронеавтомобіль зі зміненим лобовим склом, склоочисниками, перенесеним
повітрязабірником і встановленою системою очищення повітря.
Рисунок 6.8 – бронеавтомобіль КАМАЗ-43269 “Выстрел”.
90
Уразливі частини (агрегати):
особовий склад (екіпаж, десант);
бойовий комплект (для машин підвозу б/п);
прилади розвідки та спостереження;
засоби зв’язку та управління;
електрообладнання (генератор, АКБ);
силове відділення (двигун, силова передача);
ходова частина (трансмісія, підвіска).
Бронювання протикульове. Верхня частина корпусу витримує постріли з
12,7 мм кулемета “Скала” з дистанції 300 м, нижня частина і корма з 7,62 мм
снайперської гвинтівки СВД з дистанції 30 м; днище також броньоване.
Озброєння монтується на оборотній башті. Можлива установка 14,5 мм
кулемета КПВТ або 12,7 мм кулемета “Корд”, 30 мм гранатомета “Пламя”,
протитанкового ракетного комплексу.
Може встановлюватися бойовий модуль МБ2, що включає в себе 30 мм
гармату і допоміжне озброєння. У бойовому положенні повна маса КамАЗу не
перевищує 12 т.
На шасі броньованого КАМАЗу-43269 може бути встановлений зенітно-
ракетний комплекс ближньої дії з бойовим відділенням, у башті якого
розташована ЗРК “Стрела-10М”.
Бронеавтомобіль перебуває на озброєнні російської 7-ї військової бази в
Гудауті (Абхазія), де використовується як автомобіль розвідки. На частину
автомобілів встановлено обладнання для запуску легких БпЛА.
Підрозділи охорони всіх дивізій РВСП оснащено бронеавтомобілями
“Камаз-43269” (“Выстрел”). Станом на 2019 рік у РФ перебуває в експлуатації
понад 150 одиниць цих бронеавтомобілів.
Таблиця 6.6
Тактико-технічні характеристики КамАЗ-43269 “Выстрел”
Екіпаж, чол. 2
Десант, чол. 8
Вага, т 10,5
Розміри корпусу, мм:
довжина
ширина
висота
5300
2500
2300
Тип броні протикульова.
Озброєння (варіанти) 14,5 мм кулемет КПВТ
12,7 мм кулемет “Корд”
30 мм гранатомет “Пламя”
Двигун: тип двигуна
потужність двигуна, л.с.
КамАЗ-740.10 V8;КамАЗ-740.20 V8.
240
Швидкість по шосе, км/год. 90
Запас ходу по шосе, км 1100
Тип підвіски ресорна
91
6.5. Бронеавтомобіль КАМАЗ-63968 “Тайфун-К”
Бронеавтомобіль КАМАЗ-63968 “Тайфун-К” – універсальний
броньований автомобіль підвищеної захищеності. Створений на колісній
вантажній платформі “Тайфун” забезпечує високу захищеність екіпажу,
вантажу та вузлів автомобіля від стрілецького озброєння і фугасів. Передбачає
можливість монтування різного цільового обладнання та створення на базі
необхідних модифікацій. Розробники – автозавод “Урал”, ВАТ “Автодизель”
“Групи ГАЗ”, НТЦ ВАТ “КАМАЗ”, НДІ “Сталь”, компанія “Магістраль-ЛТД”,
МГТУ ім. Н. Е. Баумана тощо.
Рисунок 6.9 – бронеавтомобіль КАМАЗ-63968 “Тайфун-К”.
Автомобіль призначений для перевезення особового складу, а також для
установлення на нього різного цільового обладнання або систем озброєння.
Таблиця 6.7
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
Побудований на базі
оригінального шасі з колісною
формулою 6х6. На шасі
монтуються всі необхідні
агрегати, насамперед кабіна та
модуль для перевезення десанту.
Крім того, можливе використання
вантажного кузова або відкритої
платформи.
Автомобіль зовнішньо здається
виконаним в єдиному корпусі (кабіна та
транспортне відділення), який має
високий захист від бронебійних куль.
Кабіна має безкапотну форму
(традиційну для “КамАЗа”).
Може бути три та чотиривісним.
Уразливі частини (агрегати):
особовий склад (екіпаж, десант);
бойовий комплект (для машин підвозу б/п);
прилади розвідки та спостереження;
засоби зв’язку та управління;
електрообладнання (генератор, АКБ);
силове відділення (двигун, силова передача);
ходова частина (трансмісія, підвіска).
92
Встановлена комбінована броня з кераміки і сталі, яка захищає від
бронебійних куль калібру 14,5 × 114 мм. У тому числі і бронескло товщиною
128,5-129,0 мм з прозорістю в 70%, що витримує 2 постріли з відстанню між
ними в 280-300 мм при обстрілі з КПВТ. Бронювання витримує попадання
30 мм боєприпасів. Укомплектована кулестійкими шинами 16.00 R20 з
противибуховими вставками, з автоматичною підкачкою повітря і
регульованим тиском до 4,5 атмосфер. Броньований модуль обладнаний
амбразурами для ведення стрільби зі стрілецької зброї. Сидіння кріпляться до
даху модуля, для зменшення впливу удару від фугасів. Всередині модуля
встановлена фільтровентиляційна установка ФВУА-100А і кондиціонер. На
даху є аварійні люки на випадок перевертання машини. Десантування
проводиться через апарель на кормі машини або через двері збоку.
В автомобілі встановлено бортову інформаційно-керуючу систему (БІКС)
ГАЛС-Д1М для спостереження і регулювання роботи двигуна, обчислення
крену машини, нахилу дороги, швидкості руху та визначення місця
розташування. Незалежна гідропневматична підвіска дозволяє водієві
змінювати дорожній просвіт на ходу, за допомогою пульта дистанційного
керування в межах 400 мм. КАМАЗ-63968 обладнаний п’ятьма відеокамерами
для кругового огляду в десантному модулі і кабіні. Кабіна оснащена
моніторами, які відображають як стан автомобіля, так і зовнішній огляд.
Таблиця 6.8
Тактико-технічні характеристики КАМАЗ-63968 “Тайфун-К”
Екіпаж, чол. 2
Десант, чол. 16
Вага, т. 21
Довжина, мм 8990
Ширина, мм 2550
Висота, мм 3300
Броня КАМАЗ-63968 “Тайфун-К” комбінована броня з кераміки і
стали, яка захищає від бронебійних
куль
Двигун ЯМЗ-5367, 450 к.с.
Максимальна швидкість, км/год 105
запас ходу по шосе, км 1200
витрата палива, л на 100 км не більше 35
колісна формула 6 × 6/4
тип підвіски керована гідропневматична
93
6.6. Бронеавтомобіль Урал-63095 “Тайфун-У”
Виробник Уральський автомобільний завод. Роки розроблення
2010 – 2015.
Рисунок 6.10 – бронеавтомобіль Урал-63095 “Тайфун-У”.
Бронеавтомобіль Урал-63095 “Тайфун-У” призначений для вирішення
транспортних завдань забезпечення повсякденної діяльності військ, монтажу і
транспортування ОВТ, буксирування причіпних систем, перевезення особового
складу і військових вантажів в мирний час і в особливий період в межах своєї
вантажопідйомності.
Таблиця 6.9
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
Захищений рамний автомобіль
колісною формулою 6х6
вантажопідйомністю 4,0 т з
броньованим модулем керування
(кабіною) та з броньованим
функціональним модулем.
На відміну від Тайфун-К
автомобіль не виглядає
цільнокорпусним, кабіна виконана
за класичною капотною схемою.
Уразливі частини (агрегати):
особовий склад (екіпаж, десант);
бойовий комплект (для машин підвозу б/п);
прилади розвідки та спостереження;
засоби зв’язку та управління;
електрообладнання (генератор, АКБ);
силове відділення (двигун, силова передача);
ходова частина (трансмісія, підвіска).
Урал-63095 “Тайфун-У” складається з шасі, що включає в себе раму із
встановленими на ній вузлами і агрегатами, капота, броньованого модуля
управління (кабіни) і броньованого функціонального модуля. Розрахований на
експлуатацію за призначенням в різних умовах:
при робочих температурах навколишнього повітря від -50 до +50 °С;
запиленості повітря до 1,5 г / м3 і швидкості вітру до 20 м/с;
94
у гірській місцевості (з перевищенням над рівнем моря до 4500 м з
можливістю подолання перевалів висотою до 4650 м) з відповідним зниженням
показників тягово-динамічних характеристик і паливної економічності;
при відносній вологості повітря до 100% при температурі не вище 25 °С;
при інтенсивності опадів 180 мм/год.;
при щільності теплового потоку 1125 (0,027) Вт/м2 (кал/см2.с).
У модулі управління передбачено спальне місце, яке в транспортному
положенні закріплюється на задній стінці кабіни. Модуль управління
обладнано підресореними сидіннями водія та екіпажу, закріпленими на задній
стінці. Зовні модуля управління розташовуються блоки склоочисників з
закріпленими габаритними ліхтарями. Модуль управління обладнано двома
електрорегульованими зовнішніми дзеркалами заднього виду, ширококутним
дзеркалом і дзеркалом бічного огляду. Модуль управління оснащено
поручнями і підніжками для зручності входу і виходу.
Функціональний модуль каркасно-панельної конструкції, з апарелю в
задній частині, люками круглої форми на даху, з V подібною формою днища і
багатошаровою підлогою, рознесеної конструкції, що виключає його пробиття
при впливі вражаючих факторів зброї, а також виключає при деформації
зіткнення зовнішнього і внутрішнього шарів підлоги. З боків встановлено
оглядові вікна з бійницями для ведення вогню зі стрілецької зброї. Модуль
обладнано кондиціонером, ФВУ, автономним обігрівачем, автоматичною
установкою пожежогасіння. Всередині модуля, з кріпленням на боковій стінці,
встановлено сидіння з системою енергопоглинання при підриві. Кількість місць
у функціональному модулі – 14.
Захисні броньовані пристрої агрегатів автомобіля розташовано під
несучою рамою автомобіля і служать для захисту від впливу вражаючих
факторів зброї на елементи систем, вузлів і агрегатів.
Таблиця 6.10
Тактико-технічні характеристики Урал-63095 “Тайфун-У”
Основні параметри капотний, рамний, модульний бронеавтомобіль.
Екіпаж, чол. 3 (2)
Десант, чол. 16 (12)
Вага т. 24,5
довжина 8850
ширина 2550
висота 3500
Кліренс, мм 300..500
Тип броні рознесена, комбінована, навісна зі сталі і
кераміки.
Клас захисту всеракурсний від 14,5 мм бронебійних куль, до
8 кг вибухівки під днищем
Шини кулестійкі з автопідкачуванням
95
Продовження таблиці 6.10
Тип двигуна ЯМЗ-5367, 450 к.с.
Швидкість по шосе, км/год. до 100
Запас ходу по шосе, км 1400
Долаємі перешкоди
підйом, град.
долаєма стінка, м
долаємий рів, м
долаємий брід, м
60
0,6
0,6
1,8
6.7. Колісна бойова машина піхоти К-17 “Бумеранг”
Уніфікована бойова платформа (УБП) шифру “Бумеранг” розробляється
ООО “Военно-промышленная компания”. На основі УБП “Бумеранг” створено
бронетранспортер (К-16), колісну бойову машину піхоти (КБМП К-17), бойову
машину з важким озброєнням та їхні модифікації. Платформа “Бумеранг” може
бути оснащена різними дистанційно-керованими бойовими модулями залежно
від типу машини. Випуск серійних зразків планується на 2019 рік.
Рисунок 6.11 – КБМП К-17 “Бумеранг”.
КБМП на основі УБП “Бумеранг” призначений для транспортування і
підтримки вогнем мотострілецького відділення, може самостійно долати водні
перешкоди.
Уразливі частини (агрегати):
елементи автоматизованої системи заряджання та боєукладка;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
моторно-трансмісійне відділення шасі;
паливні баки шасі;
особовий склад обслуги.
96
Таблиця 6.11
Характерні ознаки озброєння КБМП К-17 “Бумеранг”
Обрисування Ідентифікація
КБМПК-17 на базі
уніфікованої бойової платформи
Бумеранг”, обладнана бойовим
модулем “Бумеранг-БМ”.
КБМП К-17 має корпус прямокутної
форми передня частина у вигляді
верхньої і нижньої броньованих частин,
з’єднаних під гострим кутом. Верхня
лобова броньова частина має великий кут
нахилу та посилена
хвильовідштовхуючим щитком. Нижня
лобова броньована частина посилена
додатковим броньовим листом у вигляді
перегорнутої трапеції, створюючим
рознесене бронювання лобового
бронелиста. На корпусі розташований
дистанційно-керований універсальний
бойовий модуль, озброєний 30 мм
автоматичною гарматою, 7,62 мм
кулеметом ПКТМ і двома здвоєними
пусковими установками ПТРК “Корнет”
з обох боків модуля. Машина має
високий профіль.
В якості силового агрегату використовується чотиритактний дизельний
двигун УТД-32ТР з турбонадувом потужністю 510 л.с. в комплексі з
гідромеханічною трансмісією і гідрооб’ємною передачею.
БМП К-17 оснащена дистанційно-керованим універсальним бойовим
модулем “Бумеранг-БМ”. Бойовий модуль може управлятися навідником і
командиром машини. Всі рухи модуля здійснюють керовані комп’ютером
електродвигуни. Боєкомплект і озброєння ізольовані від десанту та екіпажу.
Рисунок 6.12– бойовий модуль КБМП К-17 “Бумеранг”.
Таблиця 6.12
Тактико-технічні характеристики КБМП К-17
Бойова маса, т 25
Довжина 8,45
Ширина, м 3
Висота / разом з модулем, м 2,25/ 3,5
97
Продовження таблиці 6.12
Кліренс, мм 100…450 (регулюється)
Двигун УТД-32ТР або ЯМЗ-780
Швидкість по шосе, км /год. 100
Запас ходу по шосе, км 800
Озброєння: 30 мм гармата 2А42
установки ПТКР “Корнет”
ПКТМ
з бк. 500 пострілів (160 БПС/340 ОФС)
4
з бк. 2000 патронів
6.8. Бойова машина десанту БМД-4М
Бойова машина десанту БМД-4М – модифікація БМД-4, розроблена на
Курганському машинобудівному заводі. Розробка має новий корпус, більш
уніфікований з БМП-3 та вдосконалений блок озброєнь (“Бахча-У”). Перебуває
на озброєнні ВДВ РФ з 2015 року.
Рисунок 6.13 – бойова машина десанту БМД-4М.
БМД-4М призначена для транспортування особового складу повітряно-
десантних військ, ураження бронетехніки та живої сили противника.
Таблиця 6.13
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
БМД-4М модернізована
БМД-4, корпус зроблено з
алюмінієвої броні уніфікований з
БТР-3. На корпусі встановлений
бойовий модуль “Бахча-У”.
Машина може десантуватися з
літальних апаратів, плавуча.
БМД-4М візуально схожа на БМД-3.
На корпусі встановлено бойовий
модуль, обладнаний 100 мм гарматою,
30 мм гарматою та 7,62 мм кулеметом
ПКТ. На башті з обох боків розміщено
по три мортири для постановки
димових завіс.
Уразливі частини (агрегати):
елементи автоматизованої системи заряджання та боєукладка;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
моторно-трансмісійне відділення шасі;
98
паливні баки шасі;
особовий склад обслуги.
Башта обладнана автоматом заряджання, який забезпечує високу
швидкість стрільби. До складу бойового модуля входить автоматична система
управління вогнем і система стабілізації озброєння в двох площинах. На
машину встановлений тепловізор, приціл нічного бачення, лазерний далекомір,
засоби супроводу цілі. Дальність стрільби керованими ракетами “Аркан”
перевищує п’ять кілометрів.
Модифікації: БМД-4К:
командирський варіант, має додаткову радіостанцію і спеціально
обладнані місця;
БМД-4М – варіант з вузловою уніфікацією з БМП-3;
машини на базі БМД-4М:зенітний ракетний комплекс “Птицелов” з
бойовою частиною ЗРК “Сосна”;
2С36 – самохідна артилерійська установка з гарматою калібру 120 мм;
2С37 – самохідна артилерійська установка з гарматою калібру 152 мм;
2С25 – самохідна протитанкова гармата з гарматою калібру 125 мм;
Корнет-Д – самохідний протитанковий ракетний комплекс з ракетами
9М133;
БТР-МДМ – бронетранспортер.
Таблиця 6.14
Тактико-технічні характеристики БМД-4М
Екіпаж, чол. 3
Десант, чол. 5
Вага, т 13,6
довжина 6000
довжина з гарматою 6780
ширина корпусу 3256
висота 2227
Кліренс, мм 100 …500
Тип броні протикульова
Озброєння 1 х 100 мм 2А70
1 х 30 мм 2А72
1 х 7,62 мм ПКТМ
Тип двигуна 2В-06-2, 450 к.с
Швидкість, км/год
по шосе
по пересіченій місцевості (на плаву)
67,5
10
Запас ходу, км
по шосе
по пересіченій місцевості
500
350
Тип підвіски незалежна, індивідуальна
пневматична.
Питомий тиск на ґрунт, кг / см² 0,45
99
Продовження таблиці 6.12
Долає підйом, град. 35
Долає стінку, м 0,7
Долає рів, м 2,0
6.9. Бойова машина піхоти БМП Т-15 “Армата”
БМП Т-15 – бойова машина піхоти на базі універсальної гусеничної
платформи “Армата”. Розробник – УКБТМ, виробник – Уралвагонзавод. У 2016
році замовлена МО РФ для ЗС РФ.
Рисунок 6.14 – БМП Т-15 “Армата”
Призначена для ведення бойових дій у складі танкових і мотострілецьких
підрозділів в якості основного багатоцільового бойового засобу в умовах
застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового ураження, для
ураження сучасних танків з комплексами активного захисту.
Таблиця 6.15
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
БМП Т-15 має танковий рівень
бронювання і активний захист Афганіт.
Ракетне озброєння з ПТРК “Корнет” і
зенітної гармати дозволяє вести вогонь
як по наземних, так і повітряних цілях.
БМП Т-15 здатна передавати дані про
виявлені цілі іншим машинам тактичної
ланки і приймати від них завдання на
знищення цілей.
БМП Т-15 має корпус
прямокутної форми, в передній
частині якого для захисту
встановлено бронелисти під
гострим кутом. На корпусі
розташований дистанційно-
керований універсальний бойовий
модуль озброєний 30 мм
автоматичною гарматою, 7,62 мм
кулеметом ПКТМ і двома
подвоєними пусковими
установками ПТРК “Корнет” з
обох боків модуля. Машина має
високий профіль.
100
БМП Т-15 здатна підтримувати роботу системи ППО в режимі ближнього
бою для знищення БПЛА і протитанкових ударних вертольотів класу “Apache”;
може обладнуватись пусковим пристроєм для безпілотного літального апарату.
На Т-15 передбачається використання декількох зразків бойових модулів
залежно від тактичного застосування БМП.
Уразливі частини (агрегати):
елементи автоматизованої системи заряджання та боєукладка;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
моторно-трансмісійне відділення шасі;
паливні баки шасі;
особовий склад обслуги.
Таблиця 6.16
Тактико-технічні характеристики БМП Т-15
Екіпаж, чол. 3
Десант, чол. 9
Вага, т 50
Тип броні комбінована багатошарова.
Озброєння 1 × 30 мм 2А42
1 × 7,62 мм ПКТМ;
4 × ПТРК Корнет-ЕМ;
Двигун дизельний, до 1500 к.с.
Швидкість по пересіченій місцевості,
км/год
45-50
Ємність паливних баків, л 500
Тип підвіски керовані лопатеві амортизатори,
гідроупори
6.10. Бойова машина піхоти БМП Б-11 “Курганец-25”
БМП Б-11 на платформі “Курганец-25” розробляється концерном
“Тракторные заводы” спільно з іншими підприємствами. Платформа
сконструйована за модульним принципом. Серійне виробництво проводиться з
2017 року.
Рисунок 6.15 – БМП Б-11 “Курганец-25”.
101
БМП Б-11 “Курганец-25” призначена для ведення бойових дій у складі
танкових і мотострілецьких підрозділів в якості основного багатоцільового
бойового засобу в умовах застосування ядерної зброї та інших видів зброї
масового ураження, для ураження сучасних танків з комплексами активного
захисту.
Таблиця 6.17
Характерні ознаки озброєння
Обрисування Ідентифікація
БМП Б-11 на
платформі “Курганец-25”.
На корпусі встановлено
дистанційно керований
універсальний бойовий
модуль, обладнаний
30 мм гарматою, 7,62 мм
кулеметом ПКТМ та
двома здвоєними
пусковими установками
ПТКР “Корнет”.
БМП-Б11має корпус прямокутної форми, в
передній частині корпусу встановлений
хвильовідштовхуючий щиток. На корпусі
встановлений дистанційно керований
універсальний бойовий модуль обладнаний
30 мм гарматою, 7,62 мм кулеметом ПКТМ та
двома здвоєними пусковими установками
ПТРК. На башті розміщено чотири пари
гранатометів для постановки димових завіс,
антена комплексу активного захисту, датчики
лазерного опромінювання, пускові установки
комплексу активного захисту. Як недолік
відмічається високий профіль машини. БМП Б-
11 також обладнана камерами спостереження
за навколишнім оточенням. Задні двері
обладнані амбразурою для автомата.
Уразливі частини (агрегати):
елементи автоматизованої системи заряджання та боєукладка;
оптичний прицільний пристрій з вмонтованим каналом стеження;
моторно-трансмісійне відділення шасі;
паливні баки шасі;
особовий склад обслуги.
Моторно-трансмісійне відділення БМП Б-11 розташоване в передній
частині корпусу і зміщене вправо. Для вивантаження десанту використовується
апарель з додатковими дверима. Пасивну броню доповнює комплекс активного
захисту на башті. Боєкомплект і озброєння ізольовані від десанту та екіпажу.
Починаючи з 2015 року у ЗС РФ надходять партії машин для дослідно-
військової експлуатації.
Таблиця 6.18
Тактико-технічні характеристики БМП Б-11
Екіпаж, чол. 3
Десант, чол. 8
Тип підвіски гідропневматичне, із змінним кліренсом
Вага, т 25
102
Продовження таблиці 6.18
довжина корпусу, мм 7200
ширина корпусу, мм 3200
висота з бойовим модулем, мм 2365 (3020)
Кліренс, мм 100-500
Озброєння автоматична гармата 30 мм 2А42;
1 × 7,62 мм ПКТМ.
4 × ПТРК “Корнет-ЕМ”.
103
ДЛЯ ЗАМІТОК
104
ДЛЯ ЗАМІТОК
105
106