Результати пошуку слова: Їдемо

На другий день з півсотнею кінноти їду в авангарді 2-го Запорізького (збірного) полку, їдемо в напрямку Холодного Яру. … Звертаємо в ліс і їдемо без дороги, то спускаючися в яр, то підіймаючись. … Їдемо вздовж схилу. … Ми на хвилинку,- їдемо дальше. … Випивши по чарці слив'яного самогону, спорожнивши макітру, їдемо далі.

Навмисне їдемо на Васильківську, бо там ширша вулиця та лекше в разі бою з кінними. … Таким робом вже шесту добу сидимо в ешелоні і їдемо з Києва до Гребінки, цю дорогу зробили би скорше кінно та менше потомили б людей і коней. … Очевидячки, перша сотня перемогла, їдемо в темряві вгору.

Завтра їдемо правити польову месу. … А куди ми, власне, їдемо? … – А чого ж ми їдемо до Брука? … Коли їдемо? … Таж я вже дістав у полковій канцелярії наказ, що їдемо завтра, щоб усі збиралися і йшли зараз одержувати зі складу все потрібне на дорогу. … Не знаєш, коли їдемо? … Ти не знаєш, коли їдемо?

— Їдемо прямо до аеродрому. … Ми вже стільки їдемо, а я і не спитав, власне, вам куди? … — Щось довгенько ми їдемо… — … — Скоро під’їдемо, — … — Їдемо, — … Наче по своїм місцям їдемо… Он і ставок! … Їдемо на схід до найближчого населеного пункту. … «Їдемо далі.» Проїхали ще п’ять кілометрів.

Не на смерть же їдемо! … Ми їдемо далеко. … – тошнiє про своє Настя.- їдемо, їдемо, а кiнця й краю не видно. … “Їдемо!” – … Їдемо! … Їдемо! … Ми їдемо!.. … Все-таки трохи пiд’їдемо. … – Куди їдемо, товариш?

– Звідкіля й куди їдемо, хлопці? … – На Мельники їдемо з Кам’янки, куди ж іще? … – Або ми їдемо до загону, або повертаємо голоблі назад. … –  Ми що – на весілля їдемо?  … –  Ми ж їдемо не на весілля, це ви правильно завважили, – … – Ми їдемо чи п’ємо?

Розвиднюється повільно, майже непомітно, весь час їдемо в сутінках, рубіни передніх машин без кінця втікають від нас, зникають в ще схожих на ніч імлах світання. … III І ось тепер ми їдемо до Мадонни. … — Зваж, Лідо, як їдемо. … Завтра їдемо на Фондові землі!

Один до одного попритулялись, їдемо i крiзь загратоване вiконце на Київ востаннє дивимось. … А ми… у тюрму їдемо. … Книш обережно влазить у кабiну, заводить мотор, i ми їдемо Нi мабуть, «їдемо» не те слово. … Ми їдемо в автобусi, я роздивляюся навкруги.

– Ми їдемо далі, на Преславу… … Будеш у Києві, скажи князеві Володимиру – ми їдемо слідом за Ярополком, ми нині не його слуги. … – їдемо без гридьби й дружини. … Ми домовились про все з тобою, княже Володимире, і нині їдемо, щоб поговорити з імператорами.

Ми їдемо на завод, де працює старший син Маржака Еміль. … Ще б пак, йому ж невідомо, куди ми їдемо, а я мовчу, ніби неживий. … Потім їдемо далі. … Повільно їдемо до Праги. … Напис майже стерся, але ще можна розібрати слова: «Їдемо невідомо куди.