Результати пошуку слова: Ай

– Ай справді, пора юж сідати до столу, – … – Ай справді – гайда, панове! … – Ай справді. … – Ай справді, запанів старий чорт! … Ай справді – треба прізвисько! … – Ай справді, матері його ковінька! … – Ай справді, це – думка! … – Ай справді. … – Ай–ай–ай, досада яка, знаєш-маєш!.. … Ай–ай–ай, жодного шеляга, як на те, не завалялося в кишені… Тьху!

АЙВА, й, ж. … Сіролиста айва. … Ком¬ пот із айви. … Айвовий, а, е. … Айвове дерево. … Айвове варення. … АЙВАН, у, ч., архіт. … АЙКІДб, невідм., с. … Група айкідо. … Тренер із айкідо. … Айкідо їст, а, ч. … Виступ айкідоїста. … АЙ-К’Ю, невідм., ч. … Високий ай-к’ю. … Низький ай-к’ю. … Визначати ай-к’ю. … Тести на ай-к’ю.

Від Ат-Мейдану через Іподром до Айя-Софії і сераю Топкапи зовсім близько. … Мовчки проїхав із своїм почтом крізь Браму яничарів, повз темне громаддя Айя-Софії, біля обелісків Іподрому. … Перше, що зробив Фатіх, увійшовши в Царгород,- перетворив найбільший храм нечестивих на мечеть Айя-Софія.

Ай-яй-яй! … Ай-яй-яй! … — Ай-яй-яй! … Ай-яй-яй! … Ай-яй-яй! … Ай-яй-яй! … – Ай справдi, де ж це вона? … Ай–ай–ай–ай!

–  Ай-яй!  … П’ять тисяч марсіан в одне горло закричали: “Ай-яй” – … Ай-яй! … Ай-яй! … Тим, що йшли в наступ, наказав кидатися лавиною, верещати: “Ай-яй” – … – Приїхав повеслувати трохи… Диви – сміття, ай–ай. …  Ай–ай–ай, – … –  До речі… Ай–ай… Це ваш помічник почастував мене з-за кущів?

Ай, ай! … Ай, ай! … Ай! … Ай, води, води!.. … Ай! … Ай, гвулт!

 Ай-яй-яй! … Ай-яй-яй! … Ай-яй-яй! … –  Ай-яй-яй! … Ай-яй-яй! … –  Ай-яй-яй, ви сьогодні не в настрої!  …  Ай-яй-яй, маєте неабияку здатність наживати ворогів! … –  Ай-яй-яй!

Ай, мать його за лапу… Нi, хай би хто-небудь усе ж пояснив: якого чорта було родитися на свiт жiнкою (та ще й в Українi!) – … – ай Бож-же ж мiй, та чого воно все на фiг варте, якщо вiн помер, що, що, що з ним трапилося?! – … Ах, нащо ж я банячив!” i “Ай, бляха, а я так тебе хотiв!”,

Він мав у Буенос-Айресі невеличку крамницю і торгував перлинами, коралами, черепашками і рідкісними дарами моря. … Вони були стурбовані, розмахували руками і кричали, погрожуючи, що завтра ж таки зійдуть на берег і пішки вирушать до Буенос-Айреса, якщо Зуріта не підніме якоря.

Вогонь був збільшений; гвинт почав швидше бити по хвилях; фрегат плив уздовж жовтого і низького берега Лонг-Айленда, і вже о восьмій годині вечора, втративши з очей на північному сході вогні Файр-Айленда, він мчав на всіх парах по темних водах Атлантичного океану. … –  Ай–ай–ай!