Skip to content Били, а не вчили. …
Вибачайте, що не вивчив, Бо й мене хоч били, Добре били, а багато Дечому навчили! …
Бо будеш битий… Одчиняй! …
Один я на світі без роду, і доля – Стеблина-билина на чужому полі. …
Стеблину-билину вітри рознесуть: Так і мене люде не знають, де діти. …
А він, мандруючи, співа, Як Наливайко з ляхом бився. А з себе він був високий на зріст, широкоплечий і виглядав би, як справжній запорожець, коли б не був зизоокий, — …
нехай би собі годував: ми до тої каші звикли були; але от де, можна сказати, справжній спиток був: бє, було, а тобі велить лежати та не кричати, і, “не борзяся”, виразно читати четверту заповідь! А ліва, товариші, висіла, скривавлена вщент, і кров била фонтаном з жахливо скаліченого плеча. …
зубами, без рук роздер би на місці. …
І здалось раптом Іванові, що упав він дивним засобом, не на землю, а в якусь начебто воду, і бистрина понесла його, вируючи і крутячи між дерев, хмар і сіл, і несподівано принесла додому, мов у казці. Аж на околицях, та й не те щоб робітничих, а базарних, занедбаних, без електрики, без водогону, без міліції, яка дуже придалась би, щоб уночі рідше лунали лайки, ґвалти, верески і лементи. …
Хотів би я глянути на цей фільм зараз — мав би, певне, втіху, але тоді, коли він ставився, Юрі було не до втіхи.