Результати пошуку слова: Бозна-що

ШЕКЛІ Роберт – Злочинна цивілізація

Posted on by / 0 Comment

Тоді став амебою, що несла його єство; далі обернувся на рибу, обдаровану його вдачею; потім на мавпу, не схожу на інших мавп. … Певне, зі мною щось сталося. … Спливло бозна-скільки часу. … На Землі забороняли мати зброю, і свій пістолет він дістав бозна-якими шляхами.

Володимир Дрозд – Катастрофа

Posted on by / 0 Comment

Роман НІЧ Про що б там не пліткували, мені приємно: я знав про Івана Кириловича більше, ніж уся Терехівка. … щодня кидає курити, — … А що як він вигадував себе? … Хтось мусив його порятувати, взяти Загатного від Загатного й повести бозна-куди, хай по хистких хвилях ще одної ілюзії, тільки б не жорстока ясність.

ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова

Posted on by / 0 Comment

Але стояла мертвотна тиша, замок у мряці був міражний та розмитий; Олізар присів на сивий мокрий камінь, бо йому раптом відібрало дихання; в цій глухій стороні (бозна й куди він потрапив) йому почало здаватися, що він безнадійно заблукав.

Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку

Posted on by / 0 Comment

відповідь, по правді, теж незвичайну й неподобну, так пристало б відказувати, якби з Марїї була вдовиця, чи покритка, чи принаймні хоч козачка, чиї діти бозна відколи батька на очі не бачили, а не мужня жона за таким, як і всі, гречкосієм, котрий прецінь не дядьком же тій чудній дитині доводиться, що воно його й не згадає, —

МИРНИЙ Панас – Голодна воля

Posted on by / 0 Comment

Що було там звіру та птиці усякої: зайці, лисиці, вовки, сороки, кібці, орли, як черва, кишіли, плодились і виростали на волі. … –  А що? … за що ж то? … …очарувала його своєю безмірною глибиною, без-краєю шириною, як підхопила його: і занесла бозна-куди, поділа, не знає де.

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Сніги Кіліманджаро

Posted on by / 0 Comment

– Найцікавіше те, що мені зовсім не боляче,- сказав він.- Отак і знаєш, коли воно починається. … Єдине, що мене турбує,- це дух. … – Ну скажи, будь ласка, що мені зробити. … – Тебе обходить бозна-скільки такого, до чого мені байдужісінько.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами

Posted on by / 0 Comment

Коли ж минають дні, роки, десятиліття, тоді що? … — Що виросту? … — Що опинюся в Добрянці? … — Що з вами? … Що це я про себе та про себе? … — “Чи ви чули, що о. … Вона вчителює тут бозна-скільки, тож вивчає історію краю.