АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
Метрів за сто за мною підскоком біг Маринин старшенький, Василько. … Коли я озирнувся вдруге, Василько вже кудись зник. … Прокопику, а ти знаєш, що Василько… – … – І гречаної каші,- додав Василько, не образившись на брата. … – Не більше, як наливаєш Василькові. … Коли я йду назад, мене перестріває Василько з конвертом.