Результати пошуку слова: Ват
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
Ні, Боже спаси, я нічого вам не раджу, це вас не стосується, я говорю про себе: хтось мусить залишитися спузарем коло ватри й підтримувати вогонь. … — Якщо ж пробуджувати байдужих, дати їм по іскорці, по гран-чику з тієї ватри, про яку ви говорили, Майстре? … Вдень село мусило нагодувати й напоїти ватаги облавників та уповноважених.
Улас Самчук – Волинь
Та там вата. … – Давай-но ти вату… Тошнiєш. … Вирвав з рук Настi вату, нову, чисту. … Вата мiцно присохла i її тяжко було вiдiрвати. … Невже воно витiкло… I батько вiдмочує теплою водою присохлу намiтку та вату, накладає свiжу, зав’язує i вiдходить знову до машини… Що б там не було, а домолотити збiжжя сьогоднi мусять.
ДМИТРО БАГАЛІЙ – Історія Слобідської України
В підданство Москви поступило тоді чимало українських ватаг з її отаманами. … І се дуже голосно і яскраво висловив народний ватажок, отаман запорізький Іван Сірко54. … Воєвода вже взяв з українських ватаг 17 бочок дьогтю. … Іноді одразу приходила велика ватага переселенців і осажувала місто чи слободу.
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори
Славетному ватажкові гномів зовсім не припало до вподоби те, що він простягся на гобітовій маті, а зверху на нього попадали Біфур, Бофур і Бомбур. … І ватажок гномів обернувся з глузливою чемністю до Більбо. … гукнув ватажок гномів, бо Дорі сидів найнижче на найзручнішому дереві.- Хутко подай руку панові Злоткінсу!
НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст.
Врешті, за ще одним варіантом слов’янської версії, носіями назви Русь могли бути ругії Ruqi – слов’янське населення о.Рюген на27 Балтиці, чиїх ватажків нібито запрошували для оборони міста мешканці торгового Новгорода. … Проте перемирна комісія, що над’їхала з Варшави, вже не побачила перед собою козацького ватажка.
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр
писав інший учасник Визвольної епопеї Сергій Полікша, начальник кулеметної ватаги отамана Федора Уварова, який забрів на територію Холодного Яр 1919 року. … козацьких”, які з часом не загубили серед населення своїх назв, переказів, овіяних легендами імен козацьких ватажків, що склали в них свої голови.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
На ногах ічаги, на голові пропотілий кашкет, ватяні штани на нім, дарма що така спека, при боці мисливський ніж, а коло сідла в переднього коня приторочена гвинтівка. … Ті теж добре вивчені, але цей у них – ватаг, без нього вони, як москалі без генерала. … За ватрою в нетрах було тихо і поночі, хоч в око стрель.