Результати пошуку слова: Вгору, угору
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ялинка
Доря ображено чмихнув i пiдняв вгору бiластi чубки. … Од несподiванки й крику, що впав, як стрiл, помiж ними, люди здригнулись в тривозi i метнули очима угору, на високi стiни яруги, наче звiдти йшла на них небезпека. … упиравсь Доря, але чуючи, що не вблагає батька, пiдняв кулак вгору й кричав назад себе: –