Результати пошуку слова: Вже ж бо
УКРАЇНКА Леся – Поезiї
Вибачай, прошу до хати, Хоч у мене трошки темно, Бо коли я сам у хатi, Не палю вогню даремно; Та для гостя запалю вже”. … От вже вiн на стольне мiсто Погляда одважним оком, Але тут-то саме щастя Обернулось iншим боком. … Ти ж так довго лила свої чари в серце жадiбне моє, сповнилось серце ущерть, вже ж тепера мене не одiб’ють вiд тебе примари, не зляка нi страждання, нi горе, нi смерть. … Се ж я зрiкаюсь не мрiй, я вже зрiкаюсь життя.
ПРАКТИКУМ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (від доби монументалізму до романтизму)
Повчальний характер більшості творів давнього письменства, з метою навернути сучасників на шлях праведного життя, наблизити до Бога. … …співці в самоті; На них не сіяли жупани-лудани, Коли ж на руках їх дзвеніли кайдани, То вже не були золоті… 1898 96 98 Тема 1 Літературно-мистецьке життя України ХІХ ст. … Квітки-Основ’яненка «Бой–жінка».
Ольга Кобилянська – Царiвна
Нi, менi вже годi боронитися! … Про себе я вже й не споминаю, я не журюся нею, Мiлечку, не журюся анi цятеньки. … Так лучче вже як-небудь, аби лиш iнакше жити, нiж так гнило, без цiлi старiтися, без душi, без смислу. … – Надлiсничий захмарений, Зоня гостра, мов бритва, а пан «братанич» хоч i привiтнi, але такi вже неприступнi, що крий боже!
Журнал Сучасність 1961 – 1991
Основною розповіддю є 9-річне перебування двох вояків УПА в криївці, вже після припинення збройної боротьби в 1947 р. … Ми ж бо Твій народ і вівці Твоєї пастви і стадо, що його Ти щойно почав пасти, вирвавши з погибелі ідолослужіння. … Бо Ти Господь, Владика і Творець, і Тобі належить власть над тим, чи нам жити, чи вмирати.
Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески
А як почую, що жалієте, б’єте не з усієї сили, тоді вибачайте – зірву з вас ваші, разом із підтяжками, і тоді вже не прогнівайтесь… – … отдельного отряда аэростатов заграждения…» Вона б уже була хіміком, бо пішла вона захищати Батьківщину з другого курсу хімічного інституту і вже три роки в армії, і ловила б вона тепер які-небудь, може, гази від коксових…
РОДРИГЕС Альберто – КРАХ
Зі свого боку обіцяю вам забути про все… для вашої ж користі. … А справа ця певна, бо керують нею звідти, а вони ж на цьому собаку з'їли. … «Нащо їм знову оглядати машину, вже ж перевіряли при в'їзді», – … І, крім того, в бою в мене ніколи живіт не болить… – … В якому ж це бою? … Густаво зразу ж впізнав голос друга, хоч давно вже не чув його.