Результати пошуку слова: Вже ж
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся
Вже ж тепер він, не таючись, сказав, що у нього щось є на думці і що за тим тільки і йде до хазяїна. … Вже ж як хочете, дівчатка, а я вас опроводжу аж додому, щоб оборонити вас від собаки; та й мені таки у вашім селі є до чоловіка діло. … Вже ж щоб то Василь та не почув би Марусиного голосу? … «Та се ж вже, –
Борис Грінченко – Серед темної ночі
— А що ж це ти, синку, вже й не хочеш? … — Та вже ж і ми його луччим не зробимо, а тілько буде сварка, та лайка, та бійка. … Вже ж дасть! … — Та вже ж, може, трохи й я тямлю. … — Та вже ж не без бариша. … Це ж побачили вже її, це ж хазяїн! … Устаючи, він чув, як його жінка гукала вже в Сивашевому дворі: «Рятуйте!» —
Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ
Вже ж ця дівчина не садовила наших на палі… — … Деякі польські повки товпилися біля мосту, ті ж, що вже перейшли на козацький бік, поспішалися поміж болотами доганяти козаків, бігли у розсипку і палили з рушниць навздогін, радіючи з своєї легкої перемоги. … Чи не час же вже нам спинитись? … — Та вже ж не милувати їх, єретичних синів!
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада
Вже ж не хто сей один, як той сердега Петро Шраменко. … Як же вже рушив Брюховецький з князем до присяги у місто, тоді по всьому полю чернь загукала: – … Як же вже трохи вгамовались, тоді Череваниха посадила Петра на лавці і сама сіла коло його (а Леся з другого боку, і обидві держались йому за руки) да й каже: –
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
От років тільки жаль, що вже підкотились під небо. … Мертвим — спокій, з живим — життя, яке вже воно не е. … — Бо я вже не жінка, а полюбовниця. … — Та вже ж не зрадів. … Коли я в мої літа почну думати тільки про старість, то це вже не життя, а синій смуток. … — Та вже ж не для того, щоб після ковзанки бухикати на печі.
СЕЛІНДЖЕР Джером Девід – Над прірвою у житі
Пригадуєте, я вже казав, що Еклі був жахливий нечупара? … До того ж якось я вже попхався був з Еклі та Броссардом у кіно. … – До того ж у мене вже чимало сивини. … До вечора того ж таки дня вже грали в гольф. … А це ж було вже досить давненько. … Тоді вже добра не жди. … – Я ж тобі вже казав: нас розпустила раніше.
Борис Грінченко – Під тихими вербами
Вже ж люди розумніші за пташок, то, певне, колись вигадають так, що й літатимуть. … Ну, вже ж, щоб Зінькові догодити, то треба піти… … — захитала головою і мало не заголосила баба.— Та вже ж везуть твого Зінька, везуть його в город до тюрми!.. … Вже ж і старих! … — Ну, а вже ж і жіночка була б тобі хороша!