Результати пошуку слова: Видимо-невидимо

Там того гаду видимо–невидимо. Видимо–невидимо. Сама одна, сумно, здалека видно гору, що на нiй могилки, там тепер видимо–невидимо люду, i все то бавиться, веселиться – живi i мертвi разом, спiвають “Христос Воскрес” разом з “чарочкою медовою”. Наїхало видимо–невидимо. Сьогоднi пригнали їх видимо–невидимо.

Складні прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів, пишуться через дефіс: ген-ген, ледве-ледве, вранці-рано, давним-давно, повік-віків, зроду-віку, врешті-решт, тишком- нишком, геть-чисто, більш-менш, сам-один, видимо–невидимо.

Всякого добра видимо–невидимо, в розкошах купалася! Тількощо взялися вони молотити просо та гречку, як того ж таки дня вертається він, а за ним драгунії видимо–невидимо, мов орда та за Мамаєм жене: хто на мужицькому возі, а хто верхи — просто охляп, а деньщики, —

Там – ціла вулиця кам’яних крамниць, де видимо–невидимо понапихано всякого краму.

Вiн саме цвiв великими золотими гронами, як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли – видимо–невидимо.

Ще не вийшли Гаразд Н за ворота, як збіглося народу видимо–невидимо!

На мене находить такий восторг, така сила, що коли б я могла, я зробилась би невидимою птицею, я полетiла б на фронт i клювала б ворогу очi, рвала б його кiгтями, била б його крилами, лякала б його страшним своiм криком. На полях трупiв видимо–невидимо.

як повалить народ – так видимо–невидимо!