Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Мене втішило, що Бережан любить говорити про книжки, вміє, мабуть, їх розпізнавати, хоч як тяжко іноді розпізнати серед них вовкулаку. … ти, коли душа, мов шкура вовкулаки, висить у тебе на клинку — бери й приміряй.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Бач, вовкулака, чи той, як його, —
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко Posted on by / 0 Comment Побійся Бога чи Аллаха, чи ти кумису перепив, що в свій гарем як вовкулака ще й це дівчатко прихопив!
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment Завив, як вовкулака, напівлюдським моторошним воплем.
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment Переглянув останній розділок свій і подумав: кого ставлю перед світлі читацькі очі — бусурмана, вовкулаку, виродка?
ЄШКІЛЄВ Володимир – Пафос Posted on by / 0 Comment Де ще є край, на кожному цвинтарі якого живе по три-чотири вовкулаки й по півдесятка привовкулачених варґ?
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Нi кривавi фронти, нi вовкулаки-царi, нi проклятi пани.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Не можна було ворогів цих лютих відпускати, не треба було їх жаліти; думка його сягнула в майбутнє, на кілька років уперед: Тур, Коробка та їхні поплічники стирлуються в банду, вбиватимуть партійців та активістів каенесів.[1] Багато крові проллють ці вовкулаки, перш ніж їх спіймають чонівці.
СОВА Ізабелла – Смак свіжої малини Posted on by / 0 Comment Я зриваюся вночі і смажу, а потім жеру, як вовкулака, й дихаю.
