Результати пошуку слова: Вряди-годи
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА
Так минуло півгодини, коли Марта з Юрієм безглуздо слухали її нескінченне старування, вряди–годи перекидаючись дрібною фразою. … Його губи ворушились розмірено, сивина скронь надавала йому виразу розважливого спокою, тільки м’ясень на горлі, смикаючись вряди–годи, зраджував його хвилювання, яке він старанно приховував.
Улас Самчук – Волинь
Здорожений, брудний, їхалося довго й невигiдно, у найгiрших вагонах, туди й назад на своїх сухих харчах, лише вряди–годи взялося десь ту склянку чаю, щоб сухе горло промочити. … Вряди–годи виривається вiд землi i б’є в височiнь новий стовп огню. … Вряди–годи грає мiський оркестр маршi, в’язанки народних пiсень, “Iнтернацiонал”.
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
Вартівник з петлею йшов півобертом, пильно стежачи за полоняником: вряди–годи натягав повороза і здушував слова в Розенроховому горлі. … Вряди–годи розгрібав палицею листя, і з нього проступали тугі, крутобокі гриби. … Вона скинула на нього обурено оком, але притихла, змаліла, тільки позиркувала вряди–годи зацікавлено й хитро.