ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
Пітьма затягувала його в себе, поглинала його, і віп слухняно йшов у її всюдисущість і тільки й умів, що плакати. … Воно черпало всю свою наснагу, пиху і велич у владі. … – Вони вже вивезли всю порцеляну з нашого музею… Колекцію графині Браніцької… Казка! … всю ніч… Розумів, що говорить зовсім смішно й непотрібно.