Результати пошуку слова: Відпор

відпоро́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив відпоро́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа відпорі́мо, відпорі́м 2 особа відпори́ відпорі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа відпорю́ відпо́ремо, відпо́рем 2 особа відпо́реш відпо́рете 3 особа відпо́ре відпо́рють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

…знахідний відпору́чника відпору́чників орудний відпору́чником відпору́чниками місцевий на/у відпору́чникові, відпору́чнику на/у відпору́чниках кличний відпору́чнику відпору́чники [діал.]

…чниці відпору́чницям знахідний відпору́чницю відпору́чниць орудний відпору́чницею відпору́чницями місцевий на/у відпору́чниці на/у відпору́чницях кличний відпору́чнице відпору́чниці

відпоро́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив відпоро́тися, відпоро́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа відпо́реться відпо́рються МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. відпоро́вся, відпоро́всь відпоро́лися, відпоро́лись жін.р. відпоро́лася, відпоро́лась сер.р.