БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment Відрубавши обидві задні ноги, Джек розпанахав їх у кількох місцях, настромив кожну на загострений патичок і примостив біля вогнища смажитися.
ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment Високі, стрімкі береги тухольської кітловини покриті були темним смерековим лісом, що надавав самій долині позір ще більшого заглиблення і якоїсь пустинної тиші та відрубності від усього світу.
НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст. Posted on by / 0 Comment За тиждень, 31 липня (22 за ст.ст.) 1687 р., його було заарештовано і без слідства й суду заслано разом з сином до Тобольська; іншому синові, чернігівському полковнику Григорію, також звинуваченому в зраді, відрубали голову.
КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться Posted on by / 0 Comment Викидали тельбухи, відрубували голови, ноги, а туші кидали на стрічку транспортера.
Адріан Кащенко – Славне військо Posted on by / 0 Comment по-вистинали запорозьку й татарську залогу, що там: засіла, а всіх селян із села Вільного за те, що нібито вони допомагали запорожцям, вивели за місто і по жеребку кожному десятому відрубали голову; кому ж випало лишитися живим, тих разом із жінками та дітьми було заслано в Сибір.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment — Я подарував тобі замість відрубаної золоту ногу.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Колишній працівник посольства приязно всміхається, тепер він вже не схожий на гільйотину – кумедну машину для відрубування голів, це, скоріше, людина: щира усмішка, він навіть трохи ніяково поправляє на лівому рукаві червону партійну опаску.
Іван Драч – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Жодних слідів націоналістичної «відрубності» немає ні в традиціях, ним продовжених, ні в шляхах культурного розвитку, ним започаткованих.
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції Posted on by / 0 Comment Здоров, Пане Отамане!” І враз за одностайно відрубаною відповіддю неголосно та не поспішаючи звенить спів: “Ми Гайдамаки, всі ми однакі, всі ми ненавидим пута і ярмо, йшли діди на муки, підуть і правнуки, ми за народ життя своє дамо!” На цьому змовкає пісня та знову мертва тиша.
ДМИТРО БАГАЛІЙ – Історія Слобідської України Posted on by / 0 Comment Грушевський розглядав минуле і майбутнє українського народу з позицій «відрубності» і дотримувався західноєвропейської орієнтації.
