Результати пошуку слова: Віть

віть 1 – іменник жіночого роду (окрема гілка) відмінок однина множина називний віть ві́ті родовий ві́ті ві́тей давальний ві́ті ві́тям знахідний віть ві́ті орудний ві́ттю ві́тями місцевий на/у ві́ті на/у ві́тях кличний ві́те* ві́ті* [рідко]

ві́тьва – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний ві́тьва ві́тьви родовий ві́тьви вітьв давальний ві́тьві ві́тьвам знахідний ві́тьву ві́тьви орудний ві́тьвою ві́тьвами місцевий на/у ві́тьві на/у ві́тьвах кличний ві́тьво* ві́тьви*

Вітьок правий. … витиснув із себе крізь сміх Вітьок. … — Геніально, Вітьку! … Давай Вітьок, узнавай чи є тут вільні номери, — … — От невгамовний Вітьок… — … спросоння подумав Вітьок. … — здивувався Вітьок. … подивився на хлопців Вітьок. … — Вітьку! … — Вітьку! … — позіхнув Вітьок. … — знову не втримав емоцій Вітьок.

– Ні, синку, оцю пісеньку треба співати не «тьох-тьох-тьох, віть–віть–віть!», … а «віть–віть– віть, тьох-тьох-тьох!» Чуєш, так набагато краще! … Коли твоя ласка, оцю: «Віть–віть–віть, тьох-тьох-тьох!» Вже вечори похолоднішали, вже зелене листячко поруділо.

Поєднання гербі- цидної дії та стресу може спричинити сильне пригнічення або на­ віть повну загибель ослаблених рослин. … Початком окультурення ячменю вважається X і на­ віть XV тисячоліття до нашої ери. … Це зумовлює неоднакові затрати рослинами, на­ віть одного сорту, поживних речовин на формування одиниці маси врожаю.

Щойно присів на камені, як десь затьохкав заливисто соловей: Тюї-тюї-тьох, тюїльрі-віть–віть, тюр-р-рль, тюр-р-рль, тьох-тьох-віть–віть, тюї, тюї.

У двотуровій мажоритарній системі право балотуватися у другому турі звичайно обмежується тими, хто балотувався у першому турі, якщо не тими, хто отримав найбільше голосів; бар’єр у 7% голосів у першому турі може на- віть вважатися низьким143.

так само чиню, бо хоч вір жінці, хоч ні, вона там однаково у гречку вскочить, то нехай уже буде в нас так за так і віть за віть: як, мовляли, гукаєш, так і одгукнеться. … оддавайте всякому віть за віть, а не можете тепер, то оддайте в четвер, от воно й вийде – бу на бу, му на му, як гукнеш, так і одгук-неться.

У цей день зі мною були Сєрий-косий, Фєдя, Вітька, Слон і ще два відморозки з Б-класу. … Слон — той підвівся, Сєрий підвівся, Вітька — типу, не знає ще. … За ними, весь у роздумах, волочив ноги Вітька. … Наступного дня першим я зустрів Вітьку, зранку перед школою. … А бригадиром призначили Вітьку, уявляєте?

Чорт віть що! … — Чого ж воно чорт віть що? … — А того, що чорт віть що, та й годі!