Результати пошуку слова: Гарбуз

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Ібрагіме, Ібрагіме!… Над Стамбулом нависала холодна зимова імла, але султан виявив бажання їхати па Ок-Мейдан стріляти з лука по гарбузові. … Що то був за гарбуз! … Султан уперто вганяв стрілу за стрілою у величезний гарбуз, який бігцем проносили перед ним на високій дерев’яній тичці сховані за земляним насипом чухраї.

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

Posted on by / 0 Comment

– знизує вузькими плечима парубок, неначе я щось несусвiтне сказав, i вибирає з жменi.соняшникового насiння одну гарбузову. … Добре, дам тобi, пуцьверiнку, почитати книгу, але принеси за це в подяку дядьку Юхриму чотири склянки гарбузового насiння. … Пам'ятай: дядько Юхрим, натурально, полюбляє смажене гарбузове насiння. 

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма

Posted on by / 0 Comment

Зараз на чернігівську протопопівну закинув та й сам злякавсь від неровні: одної одежі на два воза не вбереш, а намиста, кажуть, мірками батько відсипле; та таки й нічого: там і богослови їли печені гарбузи, так нашому братчику нічого туди квапитись. … – Адже він тебе сватав, та ти йому піднесла печеного гарбуза?

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

Кiлька рокiв минуло, як до неї присватувалось багацько женихiв, але всi вони взяли гарбуза. … –  Хоч i вбрався Бубка в козачину, а все-таки од Варки гарбуза потягне! … А гарбуза не хочеш? … Знаєш, вражий сину, де раки зимують, а гарбуза все-таки потягнеш! … – Я не знаю, чи є в свiтi така панна, щоб дала вам гарбуза!

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

І скільки, дійшовши років, не сватався — тільки гарбузи хапав. … Шорстке вусате огудиння сп’ялося на пліт, дотяглося до дерева, і на гілці зав’язався білий гарбуз, а на ньому умостився пучок ясночервоних, іще недозрілих вишень. … — Гарбуза під цей вузлик не підкладеш.

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

Отож не міг заснути, а голова його, саме та, в існуванні якої засумнівалася стара Антониха, виростала на його плечах, як гарбуз, тільки пришвидшено: роздувалася, ширшала, розчиняючись у темряві, а водночас тією темрявою наповнюючись. … – схилила на плече гарбузячу голову Гапка.

Малолітній – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Чи ви не піднеслиби мені печеного гарбуза, колиби я до вас сватів прислав? … Коли вже маю її брати, то я її спитав, чи не дістану гарбуза, коли старостів пришлю… … Але вона не відмовила мені, лише покликалася на волю тата і мами, а то значить, що гарбуз не дістану. … По вінчанню — то мені це обітнуть і виголять голову мов гарбуз.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Далi за вiкнами город, на городi високi, головатi, мов решето, соняшники, череватi, жовтi, мов напасенi корови, лежать гарбузи, головаста, густа стоїть капуста, червонi, великi, мов кулаки, висять баклажани. … Чому б їй дiйсно не вiрити, коли вона взимi сама бачила, як Володько Фоновi Гарбузi морду набив.