Любко Дереш – Намір!
Як я вже казав, сонце за пару хвилин мало закотитися за горизонт. … Усе те суть набагато тонші горизонти — навіть не знаю, чи звідти повертаються людські слова… а коли повертаються, то чи й далі схожі на себе? … Несподівано мій горизонт розширюється, і я бачу цілий фронт писанок, що котяться під натиском Червоного Вітру.