Результати пошуку слова: Грізно

Тоді було море – гори ворожої води, тьма таємничих чужих просторів, наповнених загадковістю, грізно й вороже притулених до звичного світу землі. Ніхто не міг допомогти приреченому місту, Лайош, король угрів і чехів, якому належало місто на Дунаї, не мав сили, щоб виступити проти грізного султана.

З правого боку підноситься багато великого, й відтіля, з якогось грізно розкритого простору, виповзає чорна й грімлива потвора… Вона димно й тонко кричить в осяйну, покриту темним, розірваним і швидким, вишину. Вони, особливо волошенята, довго підбадьорювали себе криками, а Ваня усе мовчав і тільки грізно дивився на них.

Чотири мамонти і семеро бугаїв стояли нерухомо, грізно вичікуючи; ні з чийого боку не видно було охоти втручатись; обидві групи відчували небезпечність цього. Нао відходив поволі й грізно, тримаючи в кожній руці по спису. Той грізно чекав на нього і в слушну хвилину кинув списа.

– грізно спитав у Катерини старший лавник. – спитав грізно. – спитав у Солохи грізно отаман. – грізно наказав за спиною Іван Пошивайло.  – грізно запитав Іван. грізно гримнув Пошивайло, – – грізно спитав отаман. – грізно спитав Хлопець.

Він глибоко і сильно дихав, і вода вливалася під його мантію, грізно роздуваючи тіло, і викидалася з воронки, як з потужного насоса, утворюючи навколо коловороти, у яких крутилися маленькі тваринки, порожні черепашки, обривки водоростей, галька, пісок і муть.

Він увірвався в кормушку, простромив голову в єжовському кашкеті й промовив категорично, грізно: – Вечорами, як і вночі, і вдень, через певні періоди поуз затулене залізним щитом вікно десь у тюремному подвір’ї гриміли кроки – там хтось грізно бив у камінь кованими чобітьми, йдучи гусячим кроком.

Ковбик ухопив перший-ліпший дрючок і, ще раз акишнувши на них, як на курей, грізно замахнувся. Антоша з вічно припухлою від сну пикою, вибалушивши очі й витягши вперед шию, мчав автострадою з такою швидкістю, ніби на його шинах стирчали металеві шипи, що грізно врізалися в засклений ожеледдю асфальт.

Юрба, скінчивши пісню, грізно загула. Яке ж було його здивовання, коли “начміл” не злякався дійсно грізного мандату на червоному полотні, підписаного самим Дзєржинським, перед яким тремтіли навіть голови уєздчека, а наказав “міліціонерам” обшукати і зв’язати “товариша уполномоченого”.