Результати пошуку слова: Давненько

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

I в мене вже давненько почала спадать з очей полуда. … Хоч небiжчик капiтан i давненько вмер, одначе я ще зовсiм-таки не баба. … –  Динi вже давненько показались, а кавунчика – може, й знайдемо. … –  Ми вже давненько тут! … –  Я й не граю i не спiваю вже давненько, –

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Posted on by / 0 Comment

І батько й мати вже давненько примітили, що він їзде до їх неспроста. … –  Я цього й сподівалась вже давненько, – … Це все було таке небувале на селах, таке нечуване в глушині, що вже давненько кинулось в очі всім по всій околиці. … Може, мама нагло занедужала в церкві, бо вона вже давненько кородиться на груди…» –

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами

Posted on by / 0 Comment

–  Вже давненько! … Наші гості вже давненько поз'їжджались, – … Леонід Семенович привітався до їх: вони були йому давненько знайомі. … –  Чи вони там вже помирились, чи, може, й досі лаються та змагаються, про це напевно ми не знаємо, бо й зять вже давненько був у нас, та й нам не було часу до його їздить в гості, –

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Posted on by / 0 Comment

Отже, пані давненько запримітила мене? … – Вас усі молодиці на хуторі давненько запримітили, – … – Давненько за ним не водилося такого гріха… Невже його намір серйозний? … Колись я тут знавав одного чоловіка… Давненько, правда, це було.

ВОВЧОК Марко – Три долi

Posted on by / 0 Comment

"Нехай же я лучче вмру!" Як мати не плакали перед нею: "Або я вмру, або за ним буду!" Давненько ми вже Марусю не бачили то за горем своїм, то за сваркою тiєю межи старими, та й Маруся наче ховалася: з хати сливе не виходила. … –  Ви вже давненько у дiток не були у своїх, –

Остап Вишня – Мисливські усмішки

Posted on by / 0 Comment

Давненько вас не чуть! … – Давненько, – … Крякухи, особлива порода качки, виведенi, як нам розповiдали, давненько вже в Тульськiй нiби губернiї, звiдки вони й розповсюдилися по всiй країнi. … 1956 САМІ СОБI ШКIДНИКИ Колись, давненько вже, поїхав я навеснi до одного мого доброго приятеля, директора радгоспу на чудеснiй нашiй Полтавщинi.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем

Posted on by / 0 Comment

Христина Степанівна вже давненько стала удовою. … Фесенко вже давненько задивлявся на Санині блакитні, як небо, очі. … Не бачивши його давненько, вона була почала потроху його забувати. … Він закрався на тоненьких ніжках вже давненько, як закрадається десь з-за куща оксамитовими лапками кіт.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

–  А давно, давненько не потрапляв нам на зуб хоч шматочок живої людятини, – … – Такої цікавої я вже давненько не чував. … – Це вже давненько подався він на північ. … Але це вже давненько я не чатував, то початую за тебе, якщо хочеш.