ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment Князь не міг дарувати того, що до нього не належить. … – Може, схочуть тепер за свого полоняника дарувати нам життя і вольний вихід?
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол Posted on by / 0 Comment Дарувати берегові так давно очікувані помаранчі… маленькі сонця з етикеток… Помаранчі з Еллади, помаранчі. … Греки теж уміли дарувати яблука… А тепер помаранчі?..
ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу Posted on by / 0 Comment – Особливо, коли є кому дарувати такі чудесні квіти. … – Суть не в тім, є кому дарувати чи немає.
СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський Posted on by / 0 Comment Квiтiв вiн принесе ще: певне, в пана є кому дарувати цю дурницю, нарвану, до речi, на панських ланах. … Вiн розумiв: Горький жартує, але все ж тепер доведеться дарувати частину квiтiв, а йому шкода їх… Тут на кожному кроцi його оточували квiти, а йому все здавалося їх мало.
ГОМЕР – Одіссея Posted on by / 0 Comment Він благає Арету дарувати йому засіб повернутися на батьківщину. … Треба за звичаєм нашим гостинці йому дарувати.
Анджей Сапковський – Останнє бажання Posted on by / 0 Comment — Велебна Неннеке, прошу ласкаво мені дарувати, однак князь Еревард, мій сеньйор, не бажає і не має наміру терпіти у своїх володіннях присутності відьми́на Геральта з Ривії. … — Но, браччику, такої образи дарувати не мож’.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Ні папа, ні апостоли не мають права дарувати комусь чужі землі. … – Син Ганкаура дарувати своєму білолицьому братові.
ГОМЕР – Іліада Posted on by / 0 Comment 78] На чорнохмарного всі водночас нарікали Кроніда, 79] Що побажав бойову дарувати він славу троянам. … То ж Зевс хмаровладний 319] Більше троянам воліє, ніж нам, дарувати звитягу».
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Бо ж є кого рятувати, є кому щорання дарувати свій усміх, є за кого носити в собі постійний страх і напругу, здригаючись від кожного шерхоту віючі, кожей повий день зустрічаючи новою насторогою, острахом та хвилюванням, весь час відчуваючи в душі раніше не знану повінь тепла та надій.
