ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Забриніла десь поруч тонка павутина, старий озирнувся навдокіл – кози його розбрелися навсібіч. … Жила в ній іще інерція старого, майже чернечого життя, але то було десь там, глибоко в цій ночі, наче бліде око замуленого джерела. … Йому відповів дитячий голос, він навіть подумав, що десь чув той голос і що він дуже приязно звучить.