Skip to content
а тому, що заклято тебе – на вiрнiсть мертвим, усiм тим, хто так само несогiрше мiг би писати – по-росiйськи, по-польськи, дехто й по-нiмецьки, i жити зовсiм iнше життя, а натомiсть шпурляв себе, як дрова, в догоряюче багаття української, i нi фiга з того не поставало, крiм понiвечених доль…
