Результати пошуку слова: Дзвоник

Микола Хвильовий – Синi етюди

Posted on by / 0 Comment

Iдуть лiси, а там, десь у гущавинi, дзвоники – це дрижула, поштовi конi. … Раптом дзвоники стихають – це злодiї… … I знову чути дзвоники… … – Сеньйоре,- сказала Арйон, граючи до Сагора льонними дзвониками на скронях.- Ви цiлком певнi, що наш вечiр пройде щасливо? … I в цей момент прозвучав перший дзвоник.

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

За ним тихо зателенькали невеличкi дзвоники, немов маленькi дiти заплакали за своїм старим батьком по помершiй матерi… Усiм стало сумно-сумно; люди, зачувши дзвонiв, захрестились-замолились… А то хто по шляху в село трохи не пiдтюпцем бiжить-поспiшає i прямiсiнько чеше на купку людей, що стовпилися бiля труни?

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Якраз перед тим часом, коли п’ють чай, гучно-гучно задзеленчав дзвоник на вхідних дверях, і враз він згадав! … коли це знову, ще гучніше, задзеленчав дзвоник. … Ледве встиг він поставити перед гостями пиво та коржі, як знову задзеленчав дзвоник, а тоді й ще раз. … Не дзвоник задзвонив, а просто бух-бух! 

МІЛН Алан Александр – Вінні-Пух та його друзі

Posted on by / 0 Comment

Принаймні саме так здавалося Вінні-Пухові, бо на дверях замку був і дзвоник із кнопкою, і дзвіночок зі шнурком. … А під дзвоником висіла табличка: ПРОСЮ НАТИЦЬНИ ВІТЧИНЯТЬ А під дзвіночком висіла табличка: ПРОСЮ ПО СМИКАЙ ВІТЧИНЯТЬ Обидва ці оголошення довелося написати Крістоферові Робіну, бо лише він один на весь Ліс умів писати.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Тільки вряди-годи якась там дуже голосна та прудка матушка, забувши за похорон, дзеленькала, неначе в голосний дзвоник дзвонила. … Офіцери налагодили санки, позапрягали тройки коней з мальованими дугами, з брязкалами, з дзвониками і раз по обіді позабирали всіх знайомих міських дам і повезли прокатувати в ліс.

БЕРДЖЕС Ентоні – Механічний апельсин

Posted on by / 0 Comment

за кожним влучним ударом лунав електричний дзвоник – дзінь-дзінь!  … – і біля дверей, певна річ, справді дзеленчав дзвоник – др-р-р-р! … Там був дзвоник. … Насправді, як виявилось, деренчав в’язничний дзвоник – др-р-ринь! … Коли задзеленчав дзвоник біля дверей, великий Ф. 

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Виринав і тремтів коло них, наче дзвоник, сміх, рокотів смішком баритон, змигували в світлі ліхтарів туфлі, і він упізнав на кількох чепурухах туфлі свої. … Син скочив у сіни, хоч трохи й боявся, принаймні помнувся перед порогом, а тоді задзеленчав із сіней дзвоником.

Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху

Posted on by / 0 Comment

Отже, він підійшов до вікна й тричі смикнув за мотузку від дзвоника, хитро сховану за фіранкою. … Той дзвоник провів Карлсон, щоб Малий міг йому сигналити. … Як смикнути за мотузку, в Карлсона на даху озивається дзвоник. … Тому він смикнув тричі за мотузку від дзвоника й почув, як на даху заторохтіло.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

Там уже дзвонив дзвоник на молитву. … Уся зелена степова скатерть, скiльки можна було скинуть оком, була нiби заткана квiтками: червоними купами смiлки, синiми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами, фiолетовим соном й чебчиком. … Дзвоник задзвонив до лiтнього театру, що стояв у Шато пiд горою.